КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ НЕСАНКЦІОНОВАНОМУ ПОШИРЕННЮ ВІЙСЬКОВО ЗНАЧУЩОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЗА ПРОЄКТОМ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Анотація

Актуальність статті пояснюється необхідністю розв’язання невирішеного у доктрині питання про те, яким чином у проєкті нового КК має бути регламентована відповідальність за несанкціоноване поширення військово значущої інформації. Метою написання цієї статті є критичне осмислення положень Проєкту, присвячених кримінально правовій протидії несанкціонованому поширенню військово значущої інформації, виявлення переваг та недоліків утіленого підходу, а, також, розроблення на цій основі рекомендацій щодо удосконалення розглядуваних норм Проєкту. За результатами написання статті робиться висновок про аргументованість вказівки у ст. 9.2.4 Проєкту не лише на «озброєння», а й на «інші товари військового призначення»; підтримується рішення розробників Проєкту про відмову від вказівки у проєктованих нормах на таку зазначену у ст. 114-2 КК ознаку, яка підвищує тяжкість розглядуваних злочинів, як вчинення відповідних дій «з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, чи незаконним збройним формуванням». Водночас резюмується, що правозастосовний потенціал розглядуваних заборон, міг би бути підвищений, за рахунок вказівки у них не на «воєнний стан», а на більш широке поняття «особливий період», а, також, зниження ступеня тяжкості найменш небезпечних проявів розглядуваних злочинів.