ПРОЯВ ПУБЛІЧНОГО ІНТЕРЕСУ У ПРАКТИЦІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2018.32.149513Ключові слова:
публічний інтерес, конституційне право, конституційна юрисдикція, рішення, справедливість, розумність, критерій, законодавчий акт,Анотація
Стаття присвячена аналізу прояви публічного інтересу в конституційному юрисдикційному процесі. Обґрунтовано, що визнання, прояв і забезпечення різних публічних інтересів створюють міцний конституційний фундамент, гарантують прояв законних інтересів в різних сферах життя суспільства. Зроблено висновок, що розумність і справедливість є тими критеріями, які створюють основи дієвості законодавчого акту протягом тривалого часу. Доведено, що ключовим елементом відшукання, зіставлення і формування таких критеріїв виступає саме публічний інтерес з усією його багатогранності проявів і його межі. Відзначається, що принцип пропорційності в практиці КСУ з’явився не спонтанно, а є еволюційним проявом розвитку суспільних відносин і відповідної реакції на такий розвиток з боку КСУ при розгляді конституційних проваджень.Посилання
Євтушок Ю. О. Принцип пропорційності як необхідна складова верховенства права. Дис….канд. юрид. наук спеціальність 12.00.01 // Юлія Олегівна Євтушок / – К. – 2015. – 214 с.
Рішення КСУ у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/docs/397.
Рішення КСУ у справі за конституційними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (справа про свободу утворення профспілок) від 18 жовтня 2000 року № 11-рп/2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/docs/418.
Рішення КСУ у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/docs/563.
Окрема думка судді КСУ Кампа В. М. на рішення КСУ у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/docs/563.
Окрема думка судді КСУ Маркуш М. А. на рішення КСУ у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/docs/563.
Окрема думка судді КСУ Нікітіна Ю. І. на рішення КСУ у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/docs/563.
Шевчук С. В. Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні. – К. : Реферат, 2007. – 640 с.
Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції. – Х. : Консум, 2002. – 296 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Правова держава
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).