ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У ЯПОНІЇ

Автор(и)

  • А. М. Мхітарян Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2020.39.212974

Ключові слова:

інформаційне суспільство, комп’ютерізація, комп’ютопія, е-уряд, мережеве суспільство, ІТ-реформа

Анотація

Статтю присвячено дослідженню теоретичних та правових передумов виникнення та розвитку інформаційного суспільства у Японії. Наразі світ перебуває у перехідному положенні від індустріального до інформаційного суспільства. Збільшення рівня комп’ютеризації, виникнення та розповсюдження мережі Інтернет, глобалізаційні процеси – все це сприяє швидкому поширенню інформації та знань, що у свою чергу призводить до трансформації нашого звичного суспільства у нове – інформаційне суспільство. Безумовно, такі процеси впливають на нормотворчу діяльність державних інститутів. У свою чергу, приклад японської моделі інформаційного суспільства є дуже цікавим та актуальним на сьогоднішній час та може слугувати прикладом для України у досягненні мети створення інформаційного суспільства. У статті зроблений аналіз основних концепцій та правових актів, які створили основу для розвитку інформаційного суспільства у Японії, а також зроблені висновки щодо основних рис японського інформаційного суспільства.

Посилання

Savinceva M. I. (2008). Information Society and the Basis of Legal Regulation of the Information and Telecommunications Industry in Japan. The Yearbook «Japan», 126-147 [in Russian].

Tadao Umesao. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Tadao_Umesao.

Chugunov A. V. (1993). Development of the Information Society: Theories, Concepts and Programs: Textbook. SPb: Faculty of Philology and Arts SpbSU [in Russian].

MasudaY. (1993). Computopia. (V. V. LyahTrans.). Philosophical and Sociological Dumka, 6. [in Ukrainian].

Lyah V. V. Freedom of self-realization in the context of information and communication processes. URL: https://www.filosof.com.ua/Jornel/M_73/Liah.pdf.

Duff Alistar S. (2000). The Japanese Contribution to Information Society Studies. Keio Communication Review, 22.

Kitahara M. The Information Society Law in Japan. URL: file:///C:/Users/asus/Downloads/kitahara_ munenori_full %20(3).pdf.

Basic Act on the Formation of an Advanced Information and Telecommunications Network Society. URL: http://www.japaneselawtranslation.go.jp/law/detail_main?re=&vm=02&id= 3339.

e-Japan Strategy. URL: http://japan.kantei.go.jp/it/network/0122full_e.html.

Overview of Japanese e-Government 2000-2018. URL: https://www.manaboo.com/wordpress/?p=2445.

Ishiwatari, Yu. (2016). Regarding Japan’s Declaration to be the World’s Most Advanced IT Nation. New Breeze, Spring. URL: https://www.ituaj.jp/wp-content/uploads/2016/04/nb28-2_web-06-PolicyITnation.pdf.

Rating of countries in the world by the level of development of information technology. URL: https:// gtmarket.ru/ratings/ict-development-index/ict-development-index-info [in Russian].

Rating of innovation development in the countries of the world. URL: https://gtmarket.ru/ratings/globalinnovation-index [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-28

Номер

№ 39 (2020)

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПРАВА І ДЕРЖАВИ; КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).