ГЕНЕЗА КОНЦЕПЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2020.39.212980Ключові слова:
відповідальність держави, міжнародно-правова відповідальність, КМП ООН, історія міжнародного праваАнотація
Стаття присвячена висвітленню ґенези концепції міжнародно-правової відповідальності держави від найдавніших часів до сьогодення. Визначено, що становлення та розвиток міжнародно-правової відповідальності держав безпосередньо пов’язані із історичним розвитком міжнародного права. Обґрунтовано, що ідеї міжнародно-правової відповідальності почали виникати паралельно із загальною гуманізацією міжнародних відносин у другій половині XIX ст. Вже в першій половині ХХ ст. тема міжнародної відповідальності держав почала розглядатися як одна із найважливіших у міжнародному розрізі. Після тривалого процесу кодифікації КМП ООН прийняла у 2001 р. Статті про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння.
Зроблено висновок, що протягом усієї історії суспільного розвитку розуміння сутності, підстав та наслідків міжнародно-правової відповідальності держави суттєво змінювалися. Відповідальність держави у міжнародному праві пройшла довгий період трансформації, беручи свій початок із встановлення індивідуальних гарантій правителів щодо дотримання конкретних договорів до формування галузі права міжнародної відповідальності. Водночас, протягом 20 років з моменту прийняття Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння на універсальному рівні досі не прийнято конвенції з цього питання, що свідчить про виняткову складність проблем міжнародно-правової відповідальності держави та необхідність подальших ґрунтовних розвідок у цій сфері.
Посилання
Kolosov, Y. M. (2014). Responsibility in international law. 2nd ed. Moscow: Statut [in Russian].
Factory at Chorzow (Germany v. Poland). Judgment of 13 September 1928. PCIJ. Series A. № 17.
Dmitriev, A. I., Muravyov, V. I. (2000) International public law. K.: Jurinkom Inter [in Ukrainian].
Lukashuk, I. I. (2004). The law of international responsibility. Moscow: Walters Kluver [in Russian].
Butkevich, O. V. (2008). At the origins of international law. St. Petersburg: Legal Center-Press [in Russian].
Mysak, O. I. (2013). International legal responsibility of states: some aspects of the study of theory and practice. State and law: Legal and political sciences. (60), 41−46 [in Ukrainian].
Sazonova, K. L. (2014). Features of the formation of the branch of responsibility of states in international law, 198−205. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-stanovleniya-otrasli-otvetstvennostigosudarstv-v-mezhdunarodnom-prave [in Russian].
Blazhevych, Y. (2002). Some aspects of the historical development of the institution of responsibility for international offenses. Entrepreneurship, economy and law (5), 59−62 [in Ukrainian].
United Nations. General Assembly. Fifty-ninth session. Resolution 59/35 (2004). Responsibility of States for internationally wrongful acts. UN Doc. A/RES/59/35.
United Nations. General Assembly. Sixty-eighth session. Resolution 68/104 (2013). Responsibility of States for internationally wrongful acts. UN Doc. A/RES/68/104.
United Nations. General Assembly. Sixty-second session. Resolution 62/61. Responsibility of States for internationally wrongful acts. UN Doc. A/RES/62/61.
United Nations. General Assembly. Seventy-fourth session. Resolution 74/180. Responsibility of States for internationally wrongful acts. UN Doc. A/RES/74/180.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
