ДОКТРИНОТВОРЕННЯ – СТАДІЯ ПРОЦЕСУ СУСПІЛЬНОГО (СУСПІЛЬНО-СВІДОМОГО) УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ПОВЕДІНКОЮ СУБ’ЄКТІВ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2020.39.212988Ключові слова:
суспільне (суспільно-свідоме) управління, суспільне правилотворення, суспільне упорядкування, суспільна правилосвідомість, суспільний припис, суспільний (суспільно-свідомий) вплив, доктринотворення, соціальна діагностикаАнотація
Активне формування в Україні блоку програмних документів довгострокового планування (доктрин, стратегій тощо) у різних сферах суспільних відносин обумовлює необхідність створення доктринального правового базису. На теперішній час питання про визначення ролі, місця та значення доктринотворення як стадії процесу управління соціальною поведінкою, а також на рівні суспільного (суспільно-свідомого) управління практично не досліджувалося. Завданням цього дослідження є дослідження процесу управління соціальною поведінкою суб’єктів суспільних відносин на рівні суспільного (суспільно-свідомого) управління; ролі, місця та змісту доктринотворення як стадії досліджуваного процесу. Автор зазначає, що кожний процес складається з декількох стадій, які відрізняються за змістом і механізмами, але, якщо мова йде про процес управління соціальною поведінкою, то слід мати на увазі, що цей процес проходить на двох рівнях: рівні суспільного (суспільно-свідомого) управління та рівні державного (владно-вольового) управління. У результаті проведеного дослідження було сформульовано авторське бачення використання термінів «суспільне (суспільно-свідоме) управління», «суспільне правилотворення», «суспільне упорядкування», «суспільна правилосвідомість» тощо. Визначено, що доктринотворення є факультативною стадією досліджуваного процесу та є джерелом формування суспільної правилосвідомості (свідомості у сфері суспільного управління соціальною поведінкою) суб’єктів суспільних відносин і суб’єктів правотворчої діяльності на стадії санкціонування, яку також віднесено до факультативної стадії досліджуваного процесу. Визначено, що «соціальна діагностика» є складовою процесу доктринотворення.
Посилання
Oborotov, Y.N. (2011). Modern law: principles, properties, postulates. In: Y.N. Oborotov, (Ed.), General theoretical jurisprudence (pp. 45-58). Odessa: Feniks [in Russian].
Kuznietsov, S.S. (2020). Maritime doctrine of Ukraine: a measure of general jurisprudence. Constitutional State, 37, DOI: 10.18524/2411-2054.2020.37.201504 [in Ukrainian].
Lekhin, I.V. & Petrov, F.N. (Eds.). (1952). A short dictionary of foreign words. Moscow: Gosudarstvennoe izdatel’stvo inostrannyh i nacional’nyh slovarej [in Russian].
Alekseev, S.S. (1994). The theory of law. Moscow: Izdatel’stvo BEK [in Russian].
Holovashchuk, S.I., L.A. Korobchynskyi, L.A. & Pylynskyi, M.M. (Eds.). (1982). Russian-Ukrainian dictionary. (Vol. 2). Kyiv: Holovna redaktsiia Ukrainskoi radianskoi entsyklopedii [in Ukrainian].
Averintsev, S.S., Arab-Ogly, E.A. & Ilyichev, L.F. et al. (Eds.). (1989). Philosophical Encyclopedic Dictionary. Moscow: Sovetskaja jenciklopedija [in Russian].
Kudryavtsev, V.N. (1982). Legal behavior: norm and pathology. Moscow: Nauka [in Russian].
Skakun, O.F. (2005). Theory of state and law (encyclopedic course). Kharkov: Espada [in Russian].
Tarakhonych, T.I. (2006). Social regulation: its concepts and features. In: Zaychuk, O.V. & Onishchenko, N.M. (Eds.). Theory of State and Law. Academic course (pp. 264-279). Kyiv: Jurinkom Inter [in Ukrainian].
Cherdantseva, T.Z. (1976). Italian-Russian Dictionary. Moscow: Izdatelstvo “Russkij jazyk” [in Russian].
Matuzov, N.I. & Malko, A.V. (2004). Theory of state and law. Mosow: Jurist [in Russian].
Korelsky, V.M. & Perevalov, V.D. (Eds.). (1998). Theory of state and law. Moscow: NORMA-INFRA [in Russian].
Dubichynsky, V.V. (Ed.). (2008). New Ukrainian explanatory dictionary. Kharkiv: Knyzhkovyi klub “Klub Simeinoho Dozvillia” [in Ukrainian].
Gvishiani, D.M. & Lapin, N.I. (Eds.). (1989). Brief Dictionary of Sociology. Moscow: Politizdat [in Russian].
Krestovskaya, N.N. (2011). Concept and types of social regulation. In: Y.N. Oborotov, (Ed.), General theoretical jurisprudence (pp. 34-44). Odessa: Feniks [in Russian].
Krestovskaya, N.N. (2011). The emergence of law and the main theories of its genesis. In: Y.N. Oborotov, (Ed.), General theoretical jurisprudence (pp. 14-23). Odessa: Feniks [in Russian].
Selivanov, V. & Didenko N. (2000). Legal nature of regulation of public relations. Law of Ukraine, 10 [in Ukrainian].
Tsvik, M.V. (2008). Problems of modern legal understanding. In: Tsvik, M.V. & Petrushyn, O.V. (Eds.). Methodological and historical-theoretical problems of formation and development of the legal system of Ukraine (pp. 66-86). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
Kelman, M.S. & Murashin, O.G. (2002). General theory of law (with diagrams, crossword puzzles, texts). Кyiv: Kondor [in Ukrainian].
Kravchenko, S.P. (2011). Rule-making (law-making). In: Y.N. Oborotov, (Ed.), General theoretical jurisprudence (pp. 192-206). Odessa: Feniks [in Russian].
Nedbailo, P.E. (1959). Soviet socialist legal norms. L’vov: Izdatel’stvo L’vovskogo universiteta [in Russian].
Bobneva, M.I. (1978). Social norms and regulation of behavior. Moscow: Nauka [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
