ОТ СЛЕДСТВЕННОГО К СОСТЯЗАТЕЛЬНОМУ ГРАЖДАНСКОМУ СУДОПРОИЗВОДСТВУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.1998.1.215450Анотація
В современном гражданском процессе многих стран отмечается тенденция к сближению следственного и состязательного судопроизводства. Но если англо-американский процесс постепенно и неспешно воспринимает отдельные черты следственного судопроизводства, то, например, российское законодательство пытается стремительно развернуть судопроизводство в сторону состязания. Именно об этом свидетельствуют изменения и дополнения ГПК России 1995 г., обозначившие поворот к состязательному процессу. И российский опыт не единственный в этом направлении. Очень прогрессивными и во многом более удачными, чем российские, являются законодательные нововведения Республики Молдова. В стремлении к развитию состязательности таится одна серьезная опасность — опасность слепого копирования зарубежного опыта. Как показывает многовековая практика, всходы дает то, для чего созрела почва. Брошенные идеи в холодную и неподготовленную почву не дадут урожая, но могут затормозить развитие судопроизводства надолго. Для принятия новых идей необходимо детальное изучение как необходимости их существования, так и подготовленности судопроизводства конкретной страны к правовым новациям.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).