ПРОБЛЕМА РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЙ ТА РОЛЬ УКРАЇНИ В ЦЬОМУ ПРОЦЕСІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2000.2.215486Анотація
Проблема реформування механізму ОПМ є однією з центральних проблем сучасної реформи ООН, та й інших міжнародних організацій. Вона покликана до життя глобальними змінами "геополітичного клімату", що відбулися після закінчення ери "холодної війни". Зараз є ряд концепцій розв'язання цієї проблеми, однак практичний бік ще не розроблений і теоретично ця проблема потребує суттєвого з'ясування. Справді, виникли численні труднощі, з якими зіштовхнулися спроби реформування і які, на нашу думку, можуть бути зведені до таких "аксіоматичних" питань-положень: що таке "безпека" в сучасному світовому співтоваристві; чи адекватна система міжнародних відносин, заснована на вестфальській системі безпеки, яка абсолютизує державний суверенітет, сучасному характеру конфліктності в світі; як співвідносяться "глобалізм" та "регіоналізм" у загальній концепції сучасних систем безпеки; чи слід вдосконалювати та реформувати існуючі структури системи безпеки, чи необхідно створювати нові системи на "руїнах старих", чи повинна обмежуватися миротворча діяльність просторово-часовими рамками ОПМ, чи це має бути безперервний процес, що реалізує загальну систему компромісів між різними структурами системи безпеки? Всі ці питання врешті-решт зводяться до найголовнішого: які критерії оцінки ефективності ОПМ та відповідно до яких критеріїв слід вдосконалювати їх механізм в майбутньому?
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
