ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ І СОЦІАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ

Автор(и)

  • Л. І. Лясота Одеський державний економічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2001.3.216058

Ключові слова:

політичні цінності, політична соціалізація, суспільні інститути, інституціоналізація, громадська думка

Анотація

Проаналізовано теоретичні засади формування системи політичних цінностей. Досліджуючи дану проблему, автор використовує культурно-інституційний підхід. Проаналізовано сутність категорій політичні цінності (подано власне політологічне тлумачення), інституціоналізація, політична соціалізація. Виявлено особливості співвідношення впливу ранніх етапів соціалізації з досвідом пізніших впливів. Розкрито важливі аспекти еволюції двох моделей політичних цінностей у демократичних країнах, які пов’язані з державно-управлінською проблематикою: управлінської ефективності та плюралістичної демократії. Зроблено висновок, що деякі елементи системи політичних цінностей демократичних країн слід вмонтувати в систему політичної діяльності в Україні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-11

Номер

№ 3 (2001)

Розділ

ПОЛІТОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).