СОЦІОЛОГІЧНІ ІНТЕРПРИТАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Д. В. Яковлев Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2001.3.216067

Ключові слова:

інтеракція, політична реальність, комунікація, сеноменологія

Анотація

У ситуації, коли цінності і норми комуністичної епохи втратили свою значущість, на зміну монополії КПРС в галузі ідеології прийшла багатопартійна політична система, а теорія марксизму-ленінізму не є єдино правильною (у посткомуністичний період), розуміння і пояснення дій політичних агентів — одне з основних завдань політології. Звернення до теоретичних концепцій символічного інтеракціонізму та феноменологічної школи соціології дозволить відкрити для політологічного аналізу сферу повсякденних комунікацій, де структуруються символи, цінності і норми політичної реальності. Саме повсякденний світ основоположник феноменологічної школи соціології А. Шюц називав “вищою реальністю”, а теоретики демократії оголошують повсякденність “плавильним котлом демократії”.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-11

Номер

№ 3 (2001)

Розділ

ПОЛІТОЛОГІЯ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).