КРИМІНАЛІСТИЧНІ КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ НАВМИСНИХ УБИВСТВ

Автор(и)

  • О. С. Саінчин Міжнародний гуманітарний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2004.7.217624

Ключові слова:

навмисне вбивство, класифікація, криміналістичні критерії, неочевидне та очевидне вбивство, розслідування

Анотація

Проведені дослідження з проблем розкриття і розслідування навмисних убивств дали можливість автору почати спробу класифікації даного виду злочинів. Для цього ми вийшли з традиційної класифікаційної схеми — “спо9
соби скоєння злочинів”. Встановлено, що спосіб скоєння навмисних вбивств необхідно розглядати як систему заходів по підготовки, скоєнню і приховуванню злочинів. Однак, є необхідною подальше напрацювання криміналістичених крітеріїв класифікації навмисних вбивств за субєктами, обєктамми й знаряддям скоєння злочину.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-02

Як цитувати

Саінчин, О. С. (2020). КРИМІНАЛІСТИЧНІ КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ НАВМИСНИХ УБИВСТВ. Правова держава, (7), 122–128. https://doi.org/10.18524/2411-2054.2004.7.217624

Номер

№ 7 (2004)

Розділ

ЗМІЦНЕННЯ ПРАВОПОРЯДКУ ТА БОРОТЬБА ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).