ПОНЯТТЯ ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА В ІСТОРІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Автор(и)

  • О. С. Сотула Херсонський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2003.6.219430

Ключові слова:

кримінальне право, кримінальна відповідальність, посягання на життя державного чи громадського діяча

Анотація

Стаття присвячена дослідженню історії понять — державний та громадський діяч, посяганню на життя державного чи громадського діяча, змінам законодавства щодо цієї категорії злочинів, ознак та елементів складу цього злочину. Стверджується необхідність урахування досвіду попередніх вітчизняних правових систем для удосконалення норми кримінального законодавства України про відповідальність за посягання на життя державного чи громадського діяча.

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-17

Як цитувати

Сотула, О. С. (2020). ПОНЯТТЯ ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА В ІСТОРІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА. Правова держава, (6), 231–236. https://doi.org/10.18524/2411-2054.2003.6.219430

Номер

№ 6 (2003)

Розділ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).