СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОВАДЖЕНЬ В КОНФЛІКТНОМУ ТА НЕКОНФЛІКТНОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.41.225581Ключові слова:
адміністративні справи, адміністративні провадження, конфліктні і неконфліктні провадження, суб’єкти адміністративних провадженьАнотація
У статті проаналізовано коло учасників адміністративних проваджень в залежності від того до якої з двох груп проваджень вони відносяться: конфліктні або неконфліктні. Зазначено, що для термінологічного позначення учасників неконфліктних проваджень особливу увагу треба приділити процесуальній позиції, яку вони виконують в адміністративному провадженні. В статті визначено дві групи учасників неконфліктних проваджень першу з яких становлять органи державної виконавчої влади і місцевого само- врядування та їх посадові особи, які розглядають і вирішують адміністративні справи. Другу групу учасників неконфліктного провадження складають фізичні та юридичні особи, а також за деяких умов об’єднання громадян без статусу юридичної особи, які захищають в адміністративному процесі особисті права та законні інтереси. В Україні закони, що встановлюють порядок здійснення адміністративного провадження, не містять стандартних процесуальних термінів для позначення фізичних та юридичних осіб як учасників адміністративного провадження. Запропоновано аналізувати суб’єктів конфліктних проваджень залежно від виду провадження, в якому вони беруть участь, тобто орієнтуючись на такі види адміністративних проваджень, як: адміністративно-деліктне провадження, дисциплінарне провадження, провадження за скаргами громадян, провадження адміністративних справ у порядку адміністративного судочинства. Автори дійшли висновку, що сьогоднішня система суб’єктів конфліктних і неконфліктних проваджень є складною та розгалуженою, що впливає на гнучкість механізму захисту прав і законних інтересів громадян у цілому. Вбачається доцільним провести реформування системи конфліктних проваджень та передбачити мінімум уповноважених органів із широкою компетенцією. Також, потреба уніфікованого підходу до термінологічного визначення учасників неконфліктних проваджень є значною проблемою у правозастосуванні яка потребує нагального вирішення.
Посилання
Бандурка О. М. Адміністративний процес: підручник для ВНЗ. К.: Літера ЛТД, 2002. 286 с.
Сорокин В. Д. Административный процесс и административно-процессуальное право. СПб, 2002. 474 с.
Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України: навч. посіб. / Е. Ф. Демський. К.: Юрінком Iнтер, 2008. 496 с.
Про звернення громадян: Закон України № 394/96-ВР від 02.10.1996 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/393/96-вр#Text.
Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Закон України № 877-V від 05.04.2007 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877–16#Text.
Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997 URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text.
Адміністративне право України. Повний курс: підручник / Галунько В., Діхтієвський П., Кузьменко О., Стеценко С. та ін. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 446 с.
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України № 8073-X від 07.12.1984 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731–10#Text.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).