ДО ПИТАННЯ ПРО СТАН ВІДНОВНОГО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.41.225588Ключові слова:
примирення, адвокат, безоплатна правова допомога, угода про примирення, прокурор, право на примирення, відновне правосуддя, медіація, відшкодування шкоди, каральний підхідАнотація
Примирення потерпілого та підозрюваного (обвинуваченого) у вчиненні кримінального правопорушення як центральний елемент відновного правосуддя на сьогодні в Україні відбувається поза межами кримінального провадження, проте може мати важливі матеріально-правові та процесуально-правові наслідки, – від врахування у якості обставини, яка пом’якшує покарання, до звільнення від кримінальної відповідальності. З урахуванням позитивного значення примирення не тільки для потерпілого та підозрюваного (обвинуваченого), але й для держави, важливим питанням лишається те, який обсяг повноважень прокурора як процесуального керівника у кримінальному провадженні дозволить ефективно сприяти досягненню такого примирення, та, одночасно із цим, не становитиме загрозу безпідставного уникнення відповідальності. Не менш важливим є з’ясування питання про те, яку роль у відновному правосудді в Україні відіграють адвокати та система надання безоплатної вторинної правової допомоги. З огляду на це, метою роботи є дослідження ролей прокурора та адвоката у примиренні потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим) в Україні на сучасному етапі та визначення можливості розширення меж їх участі у примиренні сторін в майбутньому. Аналіз нормативного регулювання повноважень прокурора та адвоката, пов’язаних із примиренням сторін, механізму застосування відновного правосуддя, на предмет його достатності та здатності забезпечити необхідні механізми реалізації положень законодавства, свідчить про наявність таких прогалин та розбіжностей, які стримують розвиток практики проведення примирних процедур у вітчизняному кримінальному провадженні. Авторками наголошується на необхідності та практичній доцільності запровадження нової моделі участі прокурора у примиренні потерпілого та підозрюваного (обвинуваченого) та наділенні його правом ініціювати проведення медіації за згодою сторін. У статті також досліджуються основні положення та перші результати Пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», в якому вперше було вжито спробу розширити межі участі прокурора у примиренні потерпілого та підозрюваного (обвинуваченого). З урахуванням аналізу унікальних даних, зібраних від Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, зроблено висновки щодо реального стану відновного правосуддя в Україні на сучасному етапі та ролі адвокатів у ньому
Посилання
Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10.05.2006 № 361/2006 URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/361/2006#Text (дата звернення 10.02.2021).
Мельник О. В. Участь прокурора у вирішенні питань щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Проблеми законності. 2011. Вип. 117. С. 161–171.
Проект Концепції законодавчого врегулювання застосування програм відновного правосуддя (медіації) у кримінальному судочинстві України. Впровадження відновного правосуддя в Україні: висновки та перспективи: матеріали міжнар. конф., м. Київ, 20–21 квітня 2006 р. Київ, 2006. С. 17–24.
Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Дата оновлення: 01.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254 %D0 %BA/96- %D0 %B2 %D1 %80 (дата звернення: 10.02.2021).
Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. Дата оновлення: 14.01.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651–17 (дата звернення: 10.02.2021).
Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. Дата оновлення: 30.12.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341–14 (дата звернення: 04.02.2021).
Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод: Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740–15 (дата звернення: 04.02.2021).
Criminal Procedure Act of the Republic of Slovenia. Official Gazette of the Republic of Slovenia. 2006. URL: https://www.legislationline.org/download/id/3774/file/Slovenia_CPC_official %20consolidated_2006_en.pdf (дата звернення 04.02.2021).
Дудоров О. О. Про проблеми кримінально-правового примирення. Юридичний науковий електронний журнал. 2013. № 1. С. 73–77.
Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення»: наказ Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України від 21.01.2019 № 172/5/10. Дата оновлення: 14.08.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z0087–19 (дата звернення: 10.02.2021).
Програма відновного правосуддя для неповнолітніх запрацює по всій Україні: офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/news?_m=publications&_t=rec&id=271210&f bclid=IwAR1qAYKyBlPqjRWqX1cSxBD9IqPj7zLGmmYGdHW6pYJrCP6lhDF5aMnu2zo (дата звернення: 10.02.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).