ПАДІННЯ БЕРЛІНСЬКОЇ СТІНИ: СПОГАДИ І РОЗДУМИ ОДНОГО СВІДКА ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.42.232405Ключові слова:
холодна війна, НДР, аншлюс, Ostpolitik, Основний закон ФРН, кінець історії, зіткнення цивілізацій, фрагментована третя світова війнаАнотація
Стаття присвячена тридцятій річниці падіння Берлінської стіни, однієї з найважливіших історичних подій після закінчення Другої світової війни. У першій частині роботи досліджено події, що призвели до поділу Німеччини в післявоєнний період, і еволюція відносин між двома Німеччинами та, на світовому рівні, між двома ворогуючими блоками під час «холодної війни» аж до падіння стіни. У другій частині вивчено короткострокові і довгострокові наслідки падіння стіни для Німеччини, Європи та всього світу, що призвели в глобальному масштабі до формування стану так званої «нової холодної війни» і «фрагментованої третьої світової».
Посилання
D’Amelio F. Solo una questione di teoria del diritto? Un’altra Wiedervereinigung e il conflitto per l’identità della nazione tedesca dalla divisione del 1949 alla Repubblica di Berlino. Italien, Deutschland und die europäische Einheit. Zum 30-jährigen Jubiläum des Berliner Mauerfalls: Chr. Liermann Traniello, U. Villani-Lubelli, M. Scotto (edit.). Stuttgart, 2019. P. 55–67.
Villani-Lubelli U. 1919–1949–2019. Continuità e fratture nella storia della democrazia in Germania. Italien, Deutschland und die europäische Einheit. Zum 30-jährigen Jubiläum des Berliner Mauerfalls: Chr. Liermann Traniello, U. Villani-Lubelli, M. Scotto (edit.). Stuttgart, 2019. P. 39–54.
Dipper Ch. Wachsende Ungleichheit, Schleichende Entfremdung. Italiens und Deutschlands wirtschaftliche Entwicklung, nach dem Boom’. Italien, Deutschland und die europäische Einheit. Zum 30-jährigen Jubiläum des Berliner Mauerfalls: Chr. Liermann Traniello, U. Villani-Lubelli, M. Scotto (edit.). Stuttgart, 2019. P. 25–37.
Heidebreder E. G. Nach dem Ende des Endes der Geschichte: Deutschland und Italien in der EU von Morgen. Italien, Deutschland und die europäische Einheit. Zum 30-jährigen Jubiläum des Berliner Mauerfalls: Chr. Liermann Traniello, U. Villani-Lubelli, M. Scotto (edit.). Stuttgart, 2019. P. 127–139.
Mauro E. Anime prigioniere. Cronache dal Muro di Berlino. Milano: Fertinelli, 2019. 203 p.
Bonanni A. Le ferite dell’Europa. La Repubblica, 10 novembre 2019. P. 4.
Hooghe L., Marks G. A Postfunctionalist Theory of European Integration: From Permissive Consensus to Constraining Dissensus. British Journal of Political Science, 2009, № 1 (39). P. 1–23.
Picone P. Interventi delle Nazioni Unite e obblighi erga omnes: Obblighi «erga omnes» e uso della forza. Napoli: Editoriale Scientifica, 2017. Р. 129–194.
Picone P. Le autorizzazioni all’uso della forza tra sistema delle Nazioni Unite e diritto internazionale generale: Obblighi «erga omnes» e uso della forza. Napoli: Editoriale Scientifica, 2017. Р. 387–460.
Ligustro A. Sessant’anni dell’Italia all’ONU: per una celebrazione senza retorica. Diritto Pubblico Comparato ed Europeo, 2016, № 1. С. 3–12.
Fukujama F. The End of History. The National Interest, 1989, № 16. P. 3–18.
Skordas A. The Rise of the Neo-Hobbesian Age: Thirty Years since the Fall of the Berlin Wall. Zeitschrift für ausländisches öffentliches Recht und Völkerrecht, 2019, № 79. P. 469–479.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).