ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНИЙ (ГАРАНТІЙНИЙ) ПЛАТІЖ ЯК НЕПОІМЕНОВАНИЙ СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.42.232419Ключові слова:
зобов’язання, способи забезпечення виконання зобов’язання, непоіменовані способи забезпечення виконання зобов’язання, забезпечувальний (гаран- тійний) платіж, функції забезпечувального (гарантійного) платежуАнотація
Статтю присвячено визначенню особливостей забезпечувального (гарантійного) платежу як непоіменованого способу забезпечення виконання зобов’язання. В результаті дослідження сформовано теоретичні положення, що можуть бути ос- новою для побудови субінституту забезпечувального (гарантійного) платежу у зобов’язальному праві України. Обґрунтовано висновок, що забезпечувальний (гарантійний) платіж можливий тільки тоді, коли матеріальні об’єкти основного і акцесорного зобов’язань є однорідними. Однорідність у забезпечувальному (гарантійному) платежі проявляється в тому, що предмет і спосіб виконання основного зобов’язання можуть бути замінені на таке саме виконання, але за рахунок зарезервованих коштів. Грошовий забезпечувальний платіж не може забезпечувати негрошові обов’язки в зобов’язанні, тому що їх виконання не може бути замінено на грошове надання. Доведено, що забезпечувальний (гарантійний) платіж має окремі ознаки завдатку, застави, заздалегідь визначених збитків. Відмінною рисою забезпечувального (гарантійного) платежу, у порівнянні з іншими способами забезпечення виконання зобов’язання, є послаблена акцесорність, яка проявляється на стадії виникнення зобов’язання, що дозволяє забезпечувати зобов’язання, які виникатимуть у майбутньому. Нормативне закріплення забезпечувального платежу в Цивільному кодексі України, безумовно, буде закономірним підсумком його застосування на практиці як непоіменованого способу забезпечення виконання зобов’язання.
Посилання
Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України: По- станова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 650. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/650–2019- %D0 %BF#Text (дата звернення: 12.05.2021).
Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ: Видавничий дім “АртЕк”, 2020. 128 с.
Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435–15#Text (дата звернення: 12.05.2021).
Андрієнко Я. Деякі засоби забезпечення зобов’язань, пов’язані з укладанням попереднього договору оренди щодо комерційної нерухомості. Юридичний радник. 2005. № 3. С. 33–34.
Латынцев А. В. Обеспечение исполнения договорных обязательств. М.: «Лекс-Книга », 2002. 285 с.
Ковалева Е. Особенности предварительного договора. Юридичний радник. 2005. № 3. С. 30–33.
Бабаскін А. Ю. Забезпечувальний платіж як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Правова держава. 2019. Вип. 30. С. 268–276. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PrDe_2019_30_32 (дата звернення: 12.05.2021).
Рішення Господарського суду Полтавської області від 11 червня 2009 р. по справі № 13/18. Єдиний державний реєстр судових рішень України: URL: https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/ 5691725/ (дата звернення: 12.05.2021).
Бобкова А. Г., Серебрякова Ю. О. Щодо гарантійного платежу як способу забезпечення виконання договорів оренди. Правничий часопис Донецького університету. 2013. № 1. С. 79–85.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 30 вересня 2008 р. по справі № 5–362/08. Єдиний державний реєстр судових рішень України. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/53620800 (дата звернення: 12.05.2021).
Рішення Господарського суду Харківської області від 19 серпня 2010 р. по справі № 12/189. Єдиний державний реєстр судових рішень України. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/56978963 (дата звернення: 12.05.2021).
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про заставу»: Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 24 грудня 1999 р. № 02–5/60. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_602800–99#Text (дата звернення: 12.05.2021).
Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/436–15#Text (дата звернення: 12.05.2021).
Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона). Пер. с фран. В. Захватаев. Предисловие: А. Дов- герт, В. Захватаев. Приложения 1–4: В. Захватаев. Отв. ред. А. Довгерт. К.: Истина, 2006. 1008 с.
Карапетов А. Г. Неустойка как средство защиты прав кредитора в российском и зарубежном праве. М.: Статут, 2005. 286 с.
Про затвердження примірних договорів оренди державного майна: Постанова Кабінету Міністрів від 12.08.2020. № 820. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820–2020- %D0 %BF#Text (дата звернен- ня: 12.05.2021).
Official Code of Georgia Annotated. URL: https://law.justia.com/codes/georgia/2010/title‑44/chapter‑7/ article‑2/44–7–31/#:~: text (дата звернення: 12.05.2021).
Kansas Statutes (2019). URL: https://law.justia.com/codes/kansas/2019/chapter‑58/article‑25/ section‑58–25–108/ (дата звернення: 12.05.2021).
Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть 1. URL: http://www.consultant.ru/document/cons_ doc_LAW_5142/ (дата звернення: 12.05.2021).
Гражданский кодекс Грузии от 26.06.1997 № 786 URL: https://matsne.gov.ge/ru/document/ view/31702?publication=113. (дата обращения: 12.05.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).