АЗОВО-КЕРЧЕНСЬКА АКВАТОРІЯ У КОНЦЕПЦІЇ ІСТОРИЧНИХ ВОД
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.42.232425Ключові слова:
Азовське море, Керченська протока, історичні води, історичні затоки, морські простори, внутрішні води, делімітація, правовий статус, правовий режимАнотація
Статтю присвячено визначенню можливостей застосування концепції сучасного міжнародного морського права про режим історичних вод до Азовського моря та Керченської протоки. Вивчаються основні наукові підходи до вироблення підстав та механізмів визнання окремих морських просторів історичними водами держави. Підкреслюється відсутність у сучасному міжнародному публічному морському праві та національному законодавстві України переліку таких підстав та механізмів. Відзначається перебування Азово-Керченської акваторії у колі пріоритетних національних інтересів України та важливість створення сприятливого середовища для розвитку морських портів регіону. Звертається увага на те, що питання розмежування Азово-Керченської акваторії обговорюються же тривалий період, проте до теперішнього часу дійти до взаємоприйнятного рішення не вдалося: позиції сторін та їх обґрунтування є різними, а зважаючи на тимчасову окупацію та триваючий конфлікт між двома країнами, пошук компромісу може затягнутися на невизначений час. Підтримано ідею про проведення міжнародної конференції з метою визначення правового статусу та режиму використання Азовського моря та Керченської протоки та підписання відповідної між- народної угоди. Відзначається можливість припинення у зв’язку з цим дії діючих двосторонніх угод: Договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 р. та Угоди з рибальства з питань рибальства в Азовському морі 1993 р. Підсумовується, що історичність приналежності Азово-Керченської акваторії до складу внутрішніх вод лише двох держав на теперішній час вичерпала себе. У цьому регіоні перетинаються інтереси значно більшої кількості держав і вироблення єдиної міжнародної домовленості щодо нього уже давно «відчувається» не лише на двосторонньому рівні, але й на регіональному з метою побудови виваженої політики добросусідства та поваги інтересів усіх зацікавлених сторін.
Посилання
Росія закриє частину акваторії Чорного моря для іноземних військових кораблів під приводом навчань, – МЗС України. URL: https://lb.ua/news/2021/04/15/482500_rosiya_zakriie_chastinu_akvatorii.html
Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, 2003. Офіційний вісник України. 2004. № 22. Ст. 1539.
Соколова Е. Л. Институт исторических вод в современном международном праве: дис. … канд. юрид. наук. Москва. 2014. 149 с. URL: https://mgimo.ru/files2/y12_2014/262261/sokolova_diss.pdf
Про державний кордон України: Закон України від 04.11.1991 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1777–12#Text
International Court of Justice Reports, 1951. 144 p. P. 130. URL: http://www.worldlii.org/int/cases/ ICJ/1951/3.html
El Salvador v. Nicaragua, CACJ, Judgment of 9 March 1917, 11 Am. J. Int’l L. 674 (1917). URL: http://www. worldcourts.com/cacj/eng/decisions/1917.03.09_El_Salvador_v_Nicaragua.htm
Барсегов Ю. Г. Вопрос о правовом статусе и правовых основаниях приобретения титулов на исторические воды в современном международном морском праве. Советский ежегодник международного права за 1987 год. М., 1988. С. 201–222.
Нечаев Б. Н. Статус исторических вод (доктрина и практика). Океан, техника, право. М.: Юрид. лит., 1972. С. 44–51.
Аверочкіна Т. В. Генеза нормативно-правового забезпечення режиму історичних вод. Митна справа. 2010. № 5. С. 56–60.
Bouchez L. J. The Regime of Bays in International Law. Sythoff: Leyden, 1964. 330 p.
Gidel G. Le Droit International Public De La Mer. Vol. III. Paris, 1934. 814 р.
Historic Bays, Memorandum by the Secretariat of the United Nations, A/CONF. 13/1. Official Records of the United Nations Conference on the Law of the Sea 1958. Vol. I (Preparatory documents), 1958. P. 1–38. https://legal.un.org/diplomaticconferences/1958_los/docs/english/vol_1/a_conf13_1.pdf
Juridical Regime of Historic Waters, including Historic Bays – Study preparated by the Secretariat A/ CN.4/143. Yearbook of the International Law Comission. 1962. Vol. II. P. 1–26.
Про внесення змін до Морської доктрини України на період до 2035 року: постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1108. Офіційний вісник України. 2019. № 2. Ст. 53.
Про внесення змін до Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року: розпоряд- ження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2020 р. № 1634-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1634–2020-р#Text
Ківалов С. В. Трансформація Морської доктрини України: концептуальні засади. Lex Portus, 2018, 5, 7–26. https://doi.org/10.26886/2524–101X.5.2018.1
Кузнецов С. О., Аверочкіна Т. В. Протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства: деякі аспекти визначення правового статусу та режиму. Lex Portus. 2017. № 4. С. 31–47.
Гудев П. Азово-Черноморский регион: новые политико-правовые реалии (Часть I). Мировая экономика и международные отношения, 2018, т. 62, № 10, 91–102. https://doi.org/10.20542/0131–2227–2018– 62–10–91–102
Угода між Державним комітетом України з рибного господарства та рибної промисловості та Комітетом Російської Федерації з рибальства з питань рибальства в Азовському морі, 1993. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_174#Text
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).