ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ МОРЕМ

Анотація

 У статті з’ясовано динаміку міграційних процесів у сучасному світі та на прикладі середземноморського регіону охарактеризовано їх нелегальний складник. Визначено причини зміни звичайних маршрутів нелегальних морських перевезень мігрантів у цьому регіоні. Виокремлено напрями співробітництва держав у боротьбі з нелегальною міграцією: політичний, правовий та організаційний. Надано характеристику їх взаємозв’язків. Акцентовано увагу на тому, що на теперішній час жодна країна не в змозі ефективно протидіяти незаконній міграції поза взаємозв’язком з рештою світу. Ця проблема набула глобальних масштабів, і вимагає подальшого об’єднання зусиль всього міжнародного співтовариства для її вирішення. Відзначено, що наявність універсальних і регіональних правових норм, а також угод про реадмісію не допомогла впоратися з підвищенням кількості міграційних потоків та наслідками нелегальної міграції у середині 2010-х років в ЄС. Вплив прикордонних обмежень, обумовлених поширенням пандемії COVID‑19, не був значним. Зниження показників нелегальної міграції у середземноморському регіоні обумовлене іншими організаційними заходами. Підсумовано, що для підвищення ефективності правового регулювання в сфері протидії нелегальній міграції необхідним є забезпечення якісного виконання норм міжнародного права, рекомендацій ІМО та інших міжнародних інституцій, що займаються проблемами міграції. Також необхідними є розробка і вдосконалення підзаконних нормативних правових актів, безпосередньо присвячених питанням протидії нелегальній міграції на морі, заходам, яких вживає щодо біженців та інших шукачів притулку при їх перебуванні на суднах, що терплять лихо. При цьому також слід вирішити проблему щодо відповідальності держав, їх суден і рятувальних служб та мігрантів, які перебувають на суднах, що не відповідають вимогам безпеки мореплавства.