ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.42.232432

Ключові слова:

метод дослідження, методологія, методика, судова практика

Анотація

Статтю присвячено аналізу основних сучасних методів дослідження судової практики. Аналізуються як класичні так і нові методологічні підходи до розуміння сутності судової практики, аналізу її змісту, визначення її форм. Комплексний аналіз методологічних основ дослідження сутності, змістовних елементів і форм судової практики, як елемента правової системи України, що забезпечує поєднання сфери правотворчості та сфери реалізації правових норм. Більшість проведених раніше досліджень спиралося на положення матеріалістичної діалектики, центром якої є теорія розвитку. Такий підхід, основою якого є вчення про взаємопов’язаність, розвиток та змінюваність явищ, дозволив виявити закономірності судової практики як джерела права, як явища, що функціонує та розвивається.

Посилання

Новиков А. М., Новиков Д. А. Методология: Словарь системы основных понятий. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2013. 208 с.

Керимов Д. А. Методология права: Предмет, функции, проблемы философии права. Москва: Изд-во СГУ, 2009. 521 с.

Плавич В. П. Проблеми сучасного праворозуміння: Теоретико-методологічний та філософсько-правовий аналіз. Одеса: Астропринт, 2011. 232 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-07

Номер

№ 42 (2021)

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПРАВА І ДЕРЖАВИ; СУДОУСТРІЙ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).