ВИДИ ПРАВОТВОРЧОСТІ ЗА СУБ’ЄКТНИМ КРИТЕРІЄМ

Автор(и)

  • С. В. Чабур Класичний приватний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2017.25.232790

Ключові слова:

правотворчість, суб’єктний критерій, правове регулювання, міжнародний досвід

Анотація

Досліджуються такі види правотворчості, як державна, народна, делегована, відомча, локальна, судова, міжнародна, європейська. Розглядається стан їх нормативно-правового регулювання, підходи науковців до їх визначення. Звертається увага на проблеми реалізації народної правотворчості, недоліки відомчої правотворчості, наукову дискусію щодо судової правотворчості, співвідношення між правотворчістю і міжнародною правотворчістю, особливості правотворчого процесу ЄС, причини виникнення тіньової правотворчості.

Посилання

Багдасаров В. Ю. Основания классификации правотворчества / В. Ю. Багдасаров // Журнал российского права. – 2012. – № 11 (191). – С. 50 – 57.

Скакун О. Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.

Григорьева И. В. Теория государства и права: учебное пособие / И. В. Григорьева. – Тамбов : Изд-во Тамб. гос. тех. ун-та, 2009. – 304 с.

Теория государства и права / Учебник. 4-е изд., перераб. и доп. / Л. А. Морозова. – М.: Российское юридическое образование, 2010. – 384 с.

Рябченко Т. О. Категорія «референдна правотворчість» у теорії права / Т. О. Рябченко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 6. – С. 66-74.

Про всеукраїнський референдум: Закон України від 06.11.2012 р. № 5475-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5475-17.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян Галайчука Вадима Сергійовича, Подгорної Вікторії Валентинівни, Кислої Тетяни Володимирівни про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України (справа про здійснення влади народом) від 05.10.2005 р. № 6-рп/2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/v006p710-05.

Щербанюк О.В. Народна правотворча ініціатива як перспективний інститут прямої демократії в Україні / О. В. Щербанюк // Порівняльно-аналітичне право. – 2013. – № 3-2. – С. 97-100.

Нестерович В. Ф. Поняття народної правотворчої ініціативи: наукові підходи та законодавча практика / В. Ф. Нестерович // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2013. – № 11. – С. 137-143.

Ященко Р. Ю. Правотворчість в умовах перехідного суспільства: теоретико-правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ященко Роман Юрійович. – Острог, 2013. – 209 с.

Рябченко Т. О. Народна правотворча ініціатива як форма реалізації законотворчих повноважень народу / Т. О. Рябченко // Правові засади функціонування публічної влади щодо забезпечення інтелектуального розвитку та безпеки суспільства: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 19-20 травня 2016 р. / Редкол.: А. М. Куліш, М. М. Бурбика, О. М. Рєзнік та ін. – Суми : СумДУ, 2016. – С. 27-30.

Грималюк П. О. Причини неефективного використання делегованої правотворчої діяльності в Україні / П. О. Грималюк // Право і суспільство. – 2015. – № 6 частина 3. – С. 8-14.

Грималюк П. О. Особливості правотворчого процесу у межах делегованої правотворчості / П. О. Грималюк // Правова держава. – 2010. – Випуск 21. – С. 545-553.

Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11.09.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1160-15

Ващук Ю. О. Становлення відомчої правотворчої політики в Україні / Ю. О. Ващук // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки. – 2014. – Випуск 3. Том 1. – С. 13-17.

Кириленко І. С. Локальна правотворчість як особливий різновид юридичної діяльності / І. С. Кириленко // Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія: Право / гол. ред. Ю.М. Бисага. – Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2013. – Вип. 23. Ч. 1. Т. 1. – С. 55-58.

Стецик Н. Судова правотворчість: загальнотеоретична характеристика / Н. Стецик // Часопис Академії адвокатури України. – № 8 (3’2010). – С. 1-6.

Стецик Н. Судові правотворчі акти: загальнотеоретична характеристика / Н. Стецик // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2011. – Вип. 52. – С. 27-32.

Марочкін І. Є. Проблеми судової правотворчості в забезпеченні принципу верховенства права / І. Є. Марочкін // Проблеми законності. – 2012. – Вип. 119. – С. 224-237.

Стецик Н. Судова правотворчість у континентальному праві: загальнотеоретична характеристика / Н. Стецик // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2010. – Вип. 50. – С. 15-19.

Нігреєва О. О. Правотворчість у міжнародному праві: до питання про визначення / О. Нігреєва // Альманах міжнародного права. – 2014. – Вип. 4. – С. 35-42.

Чаплюк О. І. Міжнародна правотворчість як категорія / О. І. Чаплюк // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 4. – С. 96-101.

Якименко Х. С. Правотворча діяльність Європейського Союзу / Х. С. Якименко, В. І. Сало, М. Г. Окладна // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2014. – Випуск 27. – С. 77-91.

Рыбаков В. А. Рецепция и правотворчество / В. А. Рыбаков // Вестник Омского университета. Серия «Право». – 2012. – № 2 (31). – С. 16-23.

Міхайліна Т. В. Тіньова правотворчість як відображення ключових проблем сучасної правотворчості / Т. В. Міхайліна // Порівняльно-аналітичне право. – 2015. – № 1. – С. 28-30.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-04-15

Номер

№ 25 (2017)

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПРАВА І ДЕРЖАВИ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).