ПРАВОВА ПРИРОДА ПРАВА НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2017.26.233482Ключові слова:
інститут захисту, право на судовий захист, звернення до суду, право на звернення до суду, реалізація права на звернення до судуАнотація
В статті досліджується та аналізується такий правовий інститут, як право на судовий захист та право на звернення до суду, як основна складова інституту захисту в цілому. Визначаються поняття зазначених категорій, вивчається їх правова природа та аспекти. Аналізується чинне законодавство України в частині права на судовий захист та загальні положення про право на звернення до суду за захистом. Вивчаються правові особливості та визначаються поняття права на судовий захист та права на звернення до суду, розкривається їх суть та внутрішнє наповнення. Встановлюються процесуальні аспекти реалізації права на судовий захист та визначається момент звернення до суду за захистом.
Посилання
Фурса С. Я. Окреме провадження у цивільному процесі України: Навч. посіб. – К. – 1999. – С. 309.
Комаров В. В. Цивільне процесуальне право України.: практика застосування. Навчальний посібник / В. В. Комаров – Х. – 2004. – С. 369.
Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18 березня 2004 року № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492.
Погрібний С. О. Судовий захист цивільного права й інтересу як загальна засада цивільного законодавства // Проблеми законності: Акад. зб. наук. праць. – 2005. – Вип. 73. – С. 83-89.
Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44,– Ст. 356
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).