ГЕНЕЗИС ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ТАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.43.240995Ключові слова:
ґенеза, оперативно-розшукова тактика, діяльність, нормативно-правове регулюванняАнотація
В статті досліджено становлення та розвиток правового регулювання оперативно-розшукової тактики в різні історичні періоди. З’ясовано, що початок безпосереднього формування правових основ (розроблення та прийняття циркулярів, положень, наказів, розпоряджень, інструкцій) оперативно-розшукової діяльності (організації і тактики) припадає на початок XX ст.
Зазначається, що незважаючи на наявність деяких прогалин (проблем) у законодавстві, що регулювало розшукову (сискну) діяльність в дореволюційний період, загалом закріплені положення у нормативно-правових актах того часу стали основою (базисом) для удосконалення та розвитку нормативно-правового регулювання організації і тактики оперативно-розшукової діяльності в подальші історичні періоди, передусім у радянський період.
Наголошено, що в радянський період перші нормативно-правові акти радянської влади (по лінії ВНК), що регулювали оперативно-розшукову діяльність, були далекі від досконалості та лише частково регулювали порядок організації негласної роботи й тактику здійснення оперативно-розшукових заходів, що позначилося на незадовільному стані протидії злочинності.
За результатами вивчення спеціальної літератури, за часів існування радянської влади було прийнято понад два десятки відомчих нормативно-правових актів, що регулювали організацію і тактику оперативно-розшукової діяльності в місцях позбавлення волі. Водночас, не дивлячись на таку потужну нормативно-правову базу, що регулювала здійснення оперативно-розшукової діяльності, зокрема і в установах виконання покарань, правові підстави здійснення оперативно-розшукової діяльності здебільшого ігнорувалися, а основні принципи правоохоронної діяльності – верховенство права та законності – нівелювалися.
Період 1950–1960-х рр. характеризується початком формування оперативно-розшукової діяльності як самостійної навчальної дисципліни. Водночас, не дивлячись на такі досягнення, значна частина видатних учених продовжують вважати оперативно-розшукову діяльність та її теорію частиною криміналістики. Лише на початку 70-х р. науковою спільнотою визнано оперативно-розшукову діяльність як самостійну навчальну дисципліну. Цьому безпосередньо сприяли наукові дослідження відомих науковців.
Впродовж 1970–1980-х рр. у наукових розробках видатних учених (Д. В. Гребельський, В. Г. Самойлов), окрім дискусій щодо об’єкта та предмета оперативно-розшукової діяльності, увага приділяється дотриманню основоположних принципів прав і свобод людини під час здійснення оперативно-розшукової діяльності (верховенство права, законність). Разом з тим надмірна таємність оперативно-розшукової діяльності та відсутність кодифікованого акта, який би на законодавчому рівні регулював її здійснення, практично унеможливлює реалізацію цих принципів суб’єктами здійснення оперативно-розшукової діяльності на практиці.
Ґрунтовний аналіз наукової літератури та результати опитування респондентів, свідчить про те, що чинний Закон про ОРД є наразі застарілим, а його норми не відповідають положенням законодавства. Перспективою подальших розвідок є дослідження сучасного стану правового регулювання оперативно-розшукової тактики та перспективи його удосконалення.
Посилання
Петечел Н. М. Становлення та розвиток медичного страхування в Україні. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. 2020. Вип. 53. С. 104–114.
Чайковський С. А. Організаційно-правові й тактичні засади функціонування суб’єктів оперативно-розшукової діяльності в період становлення та зміцнення радянської влади (1917–1922 рр.). Вісник Академії управління МВС. 2009. № 4. С. 147–156.
Зубенко В. В., Родік Л. М. Історичні аспекти становлення оперативно-розшукової та слідчої діяльності. Судова та слідча практика. 2016. Вип. 2. С. 62–71.
Стащак А. Ю. Ретроспективний аналіз становлення та розвитку принципів оперативно-розшукової діяльності. Прикарпатський юридичний вісник. 2017. Вип. 1 (16). Т. 4. С. 274–277.
Князєв С. М. Історично-правові передумови законодавчого врегулювання організації негласної роботи й оперативно-розшукової діяльності в Україні. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 1. С. 115–128. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aymvs_2018_1_12.
Шинкаренко І. Р. Етапи формування моделей оперативно-розшукової діяльності сил правопорядку та спецслужб на теренах України. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 1. С. 9–16.
Літвінова І. Ф. Деякі історичні аспекти оперативно-розшукової діяльності. Наукові праці Національного авіаційного університету. 2019. № 3 (52). С. 145–150. (Серія «Повітряне і космічне право»). DOI: https://doi.org/10.18372/2307–9061.52.13965.
Дьоров С. Л. Основні історичні етапи розвитку оперативно-розшукової та слідчої діяльності. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2019. № 8. С. 36–42.
Якубовський В., Суровий О. Історія становлення оперативно-розшукової діяльності Державної прикордонної служби України. Наука онлайн. 2021. № 1. URL: https://nauka-online.com/ua/publications/natsionalnaya-bezopasnost/2021/1/3983–1/.
Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність: підручник: у 2 ч. Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2002. Ч. 1. 336 с.
Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ: підручник / за ред. М. П. Водька, О. Ф. Долженкова, С. П. Черних. Київ: РВВ МВС України, 2012. 884 с.
Павленко С. О. Військова тактика античного світу як передумова становлення та розвитку сучасної оперативно-розшукової тактики. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 1 (106). С. 36–46.
Политическая полиция и политический терроризм в России (вторая половина ХIХ – начало ХХ вв.): сб. док. М., 2001. С. 236–237.
Федоров А., Шахматов А. Правовое регулирование содействия граждан органам, осуществляющим оперативно-розыскную деятельность. СПб.: Юрид. центр Пресс, 2005. 338 c.
Шинкаренко І. Р. Генезис формування теорії оперативно-розшукової діяльності. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 1. С. 251–264. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2016_1_38.
Инструкция по организации и ведению внутреннего (агентурного) наблюдения от 10 февр. 1907 г. URL: http://testlib.meta.ua/book/361715/read/.
Чисников В. Н. Нормативно-правовое регулирование внутреннего (агентурного) наблюдения в органах политического сыска Российской империи начала ХХ в.: некоторые дискуссионные вопросы современной историографии. Наука і правоохорона. 2019. № 2. С. 20–32. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nip_2019_2_4.
Перегудова З. И. Политический сыск в России (1880–1917). М.: Рос. полит. энцикл., 2000. 432 с.
Чисніков В. М. Сискна поліція в Україні за часів Російської імперії (1880–1917 рр.): історико-правове дослідження: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2017. 535 с.
Об организации сыскной части. 3 ПСЗ. Т. 28. № 30672. Собрание узаконений. 1908. 15 июля. Отд. I. Ст. 730. URL: http://docs.historyrussia.org/ru/nodes/8952-ob-organizatsii-sysknoy-chasti.
Чисников В. Н. Закон «Об организации сыскной части» (1908 г.): предпосылки, содержание и значение. Оперативник (сыщик). 2008. № 3 (16). С. 6.
Штохин И. Д. Принцип уважения и соблюдения прав и свобод человека и гражданина в оперативно-розыскной деятельности: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.12. Барнаул, 2018. 197 с.
Парманасов А. Д. Законодательное регулирование оперативно-розыскной деятельности в странах – участниках евразийского экономического союза (по материалам органов внутренних дел): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.12. СПб., 2017. 263 с.
Камалова Г. Т. Организационно-правовые основы деятельности советской милиции (1920–1923 гг.). Вестник Южно-Уральского государственного университета. 2007. № 4. С. 15–19.
Колпаков А. И., Серяков М. Л. Щит и меч. Руководители органов государственной безопасности Московской Руси, Российской империи, Советского Союза и Российской Федерации. СПб.: Нева; М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2002. 736 с.
Говоров И. В. Негласная агентура советской милиции в 1940-х годах. Вопросы истории. 2004. № 4. С. 109–119.
Пристайко О. В. НКВС–МВС УРСР (1934–1954 рр.): структурна побудова та функції (історико-правове дослідження): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2021. 271 с.
Шумилов А. Ю. Уроки истории нормативного регулирования оперативно-розыскной деятельности отечественных спецслужб. Исторические чтения на Лубянке. 1997 г. Российские спецслужбы: история и современность: материалы наук. практ. конф. М.; Великий Новгород: НГУ, 1999. С. 61–70. URL: http://bookfi.org/book/589287.
Манжай О. В. Особливості агентурної роботи уповноважених суб’єктів у Радянській державі в 1922 році. Право і безпека. 2015. № 2 (57). С. 102–106.
ЦГАОР и СС УССР, ср. 6, оп. 2, д. 60, л. 171–173.
Якимов И. Н. Криминалистика. Руководство по уголовной технике и тактике. М.: НКВД РСФСР, 1925. 430 с.
Сергієнко А., Ковалик Т. Хронологічний огляд структурно-функціональних перетворень внутрішньої розвідки МВС-КДБ і вимог щодо медико-психологічних якостей офіцерів негласного апарату. Вісник Національного університету оборони України. 2018. № 2 (50). С. 103–111. DOI: https://doi.org/10.33099/2617–6858–2018–50–2–103–111.
Хірний О. К. Історико-правовий аналіз розвитку підрозділів візуального спостереження оперативної служби МВС у ХХ ст. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 2. С. 217–220. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pupch_2015_2_65.
Цей день в Історії. 18 грудня 1878 року – народився Йосип Сталін. URL: http://c4u.org.ua/18-hrudnia‑1878-roku-narodyvsia-josyp-stalin/.
Саблук С. Контроль за злочинністю в Україні на початку 1930-х років. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 8. С. 237–243. DOI: https://doi.org/10.32849/2663–5313/2020.8.39.
Демченко Т. П. Великий терор на Чернігівщині (20–30-ті роки ХХ століття) / відп. ред. О. Б. Коваленко. Чернігів: Десна, 2017. 100 с.
Кравченко В. Я вибрав волю: Особисте й Політичне життя Совєтського Урядовця / пер. з англ. М. Гетьман. Торонто (Канада): Укр. робітник, 1948. С. 212–213.
Румянцев Н. В., Мальчук О. И. Развитие оперативно-розыскной деятельности с древних времен до XX века. Вестник Московского государственного лингвистического университета. 2016. № 3 (742). (Серия «Гуманитарные науки»). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/razvitie-operativno-rozysknoy-deyatelnosti-s-drevnih-vremen-do-xx-veka.
Абрамов И. А. Историко-правовая характеристика негласного содействия граждан органам, осуществляющим оперативно-розыскную деятельность в исправительных учреждениях, на контрактной основе. IІІ Международный пенитенциарный форум «Преступление, наказание, исправление» (к 20-летию вступления в силу Уголовно-исполнительного кодекса Российской Федерации): сб. тез выступ. и докл. участников (Рязань, 21–23 нояб. 2017 г.). в 8 т. Рязань: Акад. ФСИН России, 2017. Т. 7. С. 70–76.
Корганова М. Э. Эго-источники о феномене доносительства в советских исправительно-трудовых лагерях в 1929–1938 годах. Ученые записки Петрозаводского государственного университета. 2019. № 6 (183). С. 37. DOI: 10.15393/uchz.art.2019.369.
Соловей О. Є., Пуніна О. В., Жилін М. В. Василь Стус. Відлуння і наближення: науково-популярний нарис / ред. В. В. Мозгунов. Вінниця: Дон. нац. ун-т ім. В. Стуса, 2017. 152 с.
Кострюков К. В. Особенности организации и тактики борьбы с мошенничеством: исторический аспект. Вестник Владимирского юридического института. 2008. № 4 (9). С. 263–267.
Климов И. А., Синилов Г. К. Предмет, система, методология, история и перспективы развития теории оперативно-розыскной деятельности: курс лекций. М.: ЮИ МВД РФ, 1995. 31 с.
Дубоносов Е. С. Оперативно-розыскная деятельность: учебник. 5-е изд., перераб. и доп. М.: Юрайт, 2017. 477 с. (Серия «Профессиональное образование»).
Дубоносов Е. С. Основы оперативно-розыскной деятельности: курс лекций / под ред. Е. К. Синилова. М.: ЮИ МВД РФ; Кн. мир, 2004. 350 с.
Якубов Р. Х. Наука об оперативно-розыскной деятельности в России: этапы и перспективы развития. Научный вестник Омской академии МВД России. 2008. № 4 (31). С. 43–46.
Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. М., 1977. Т. 1. С. 96.
Васильев А. Н. Следственная тактика и ее место в системе криминалистики. Советская криминалистика на службе следствия. 1961. Вып. 15. С. 38–39.
Васильев А. Н. Криминалистика: учебник. М., 1963. С. 275.
Яблоков Н. П. Криминалистические основы оперативно-розыскной деятельности. Вестник Московского университета. 2009. № 3. С. 43–60. (Серия «11. Право»).
Гребельский Д. В. Правовая основа оперативно-розыскной деятельности советской милиции. Социалистическая законность. 1974. № 3. С. 56.
Жаров С. Н. Оперативно-розыскная деятельность в России: организация, методы, правовое регулирование (историко-юридическое исследование): дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01. Екатеринбург, 2010. 459 с.
Павленко С. О. Аналіз сучасного стану наукових досліджень проблем оперативно-розшукової тактики. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 2 (107). С. 105–122. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvknuvs_2018_2_12.
Шапірко П. М. Оперативно-розшукова діяльність як напрям юриспруденції. Науковий вісник Херсонського університету. 2015. Вип. 1. Т. 1. С. 91–95.
Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. № 2135-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 2. Ст. 303.
Закірова С. Законопроект про оперативно-розшукову діяльність в оцінках експертів і фахівців. URL: http://www.nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2504: zakonoproekt-prooperativno-rozshukovu-diyalnist-v-otsinkakh-ekspertiv-ta-fakhivtsiv&catid=8&Itemid=350.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).