МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ ЯК ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.43.241000Ключові слова:
міжнародний договір, джерело міжнародного фінансового права, статут міжнародної фінансової організаціїАнотація
Стаття присвячена правовому аналізу міжнародної договірної правотворчості у сфері фінансів. Розглянуто роль міжнародних договорів з фінансових питань у формуванні міжнародного фінансового правопорядку. Проведено класифікацію міжнародних договорів, які прямо чи опосередковано спрямовані на регулювання фінансових відносин, за такими критеріями класифікації як: 1) предмет правового регулювання; 2) правовий статус суб’єктів, між якими укладаються міжнародні договори; 3) кількість суб’єктів. Проаналізовано зміст статутів міжнародних фінансових організацій, норми яких відіграють фундаментальне значення для нормативно-правової складової міжнародного фінансового правопорядку.
Визначено, що за характером функцій та кількістю суб’єктів міжнародні договори з фінансових питань поділяються на такі види: А) міжнародні договори, що закріплюють правові основи та єдиний порядок міждержавних відносин у тій чи іншій сфері міжнародних фінансових відносин (сфера валютних відносин, розрахункових відносин, протидія фінансуванню тероризму тощо) та слугують основою для укладення інших договорів у відповідній сфері: 1) міжнародні договори, які спрямовані на координацію держав у міжнародних фінансових відносинах (статути міжнародних фінансових організацій); 2) міжнародні договори, які мають змішану правову природу в контексті кінцевих суб’єктів, на які спрямована більшість положень договору. Такі міждержавні договори покладають на країни зобов’язання щодо виконання договору шляхом імплементації норм у національне законодавство, яке стосується фінансових відносин юридичних та фізичних осіб. Б) міжнародні договори, що містять індивідуально визначені фінансові норми (з питань фінансування, інвестицій тощо).
Посилання
Лукашук И. И. Международное право. Общая часть: учеб. для студентов юрид. фак. и вузов. Изд. 3-е, перераб. и доп. Москва: Волтерс Клувер, 2005. 432 с.
Евинтов В. И. Международное сообщество и правопорядок. Анализ современных концепций / отв. ред. Михайловский Н. К. Киев: Наук. думка, 1990. 128 с.
Мовчан А. П. Международный правопорядок. Москва: Междунар. отнош., 1996. 102 с.
Керимов Д. А. Потребность, интерес и право (к вопросу об объективном и субъективном в праве). Правоведение. 1971. № 4. С. 95–103.
Мережко О. О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики: монографія. Київ: Таксон, 2002. 344 с.
Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: підручник / за ред. В. Г. Буткевича. Київ: Либідь, 2002. 608 с.
Остроухов Б. А. Суверенитет государств в международном финансовом праве (проблемы реализации суверенных прав и международного правосудия): дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.10 / Всероссийск. академия внешней торговли Министерства экономического развития России. Москва, 2011. 230 с.
Волова Л. И. Международное финансовое и международное инвестиционное право в системе общего международного права: учеб. пособие. Москва: Юрлитинформ, 2014. 184 с.
Вайцеховська О. Р. Міжнародний фінансовий правопорядок: теоретичні засади та сучасний стан розвитку: монографія. Чернівці: Друк Арт, 2019. 560 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).