РОЛЬ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН У ВИРІШЕННІ ЕГЕЙСЬКОГО СПОРУ

Анотація

У статті зазначається, що розмежування континентального шельфу в Егейському морі залишається основним спірним питанням між Грецією та Туреччиною протягом останніх 50 років. Дане питання було безуспішно подано на розгляд Міжнародного Суду, неодноразово обговорювалося в Раді Безпеки ООН та спричинило укладення угоди про делімітацію. Метою даної статті є дослідження практики вирішення морських спорів міжнародними судовими органами, зокрема, Міжнародним судом ООН. Ключова проблема полягає в тому, що Греція хотіла б вирішити суперечку за допомогою Міжнародного суду, але це може не лише зашкодити суверенітету Туреччини над її територіальним морем та континентальним шельфом, але також загрожуватиме безпеці материкової частини Туреччини. Туреччина є однією з 16 країн, яка не підписала та не ратифікувала Конвенцію з морського права. Міжнародне право пропонує різні засоби, які можуть бути використані Грецією та Туреччиною для вирішення спору, зокрема, встановлення міжнародних кордонів шляхом делімітації, підписання Угоди щодо проведення нафтових операцій тощо. Однак дійсність часто накладає перешкоди, які закон не може подолати. Усі варіанти рішення проблеми вимагають добросовісності та взаємного духу компромісу між зацікавленими сторонами та без угоди односторонні дії чи претензії не мають юридичного значення. Міжнародний суд ООН за усю історію свого існування вирішив ряд морських спорів, проте, в деяких випадках, рішення суду не завжди приймалися на користь сторін, що сперечаються. Так чи інакше, роль у вирішенні міждержавних суперечок та підтримці міжнародного правопорядку є досить значною, а процедура розгляду справи досить ефективною, що дозволяє йому виконувати поставлені світовою спільнотою завдання на основі міжнародно-правових документів, що регулюють міждержавні відносини у сфері міжнародного морського права.