КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2021.44.245088

Ключові слова:

кваліфікація кримінальних правопорушень, застосування кримінального права, кримінальне правопорушення, праксеологія у кримінальному праві, гносеологія у кримінальному праві, аксіологічний підхід, герменевтика кримінального закону, логіка у кваліфікації кримінальних правопорушень, формула кваліфікації

Анотація

Стаття присвячена дослідженню кваліфікації кримінальних правопорушень. З’ясовано, що це поняття вживається у кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві, однак його формальна дефініція відсутня. У науці кримінального права існують різні підходи до розуміння поняття кваліфікації. На підставі аналізу цих під- ходів сформульоване власне визначення кваліфікації кримінальних правопорушень. Виокремлені такі основні методологічні аспекти дослідження кваліфікації кримінальних правопорушень, як праксеологічний, гносеологічний, аксіологічний, герменевтичний, логічний, практичний. Зроблено висновок про те, що вивчення цих аспектів сприяє глибшому розумінню поняття, яке досліджується.

Посилання

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2007. 1736 с.

Новий тлумачний словник української мови: у 3-х томах / уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. Київ: Аконіт, 2007. Т. 1. А-К. 926 с.

Герцензон А. А. Квалификация преступления. Москва: ВЮА КА, 1947. 26 с.

Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение. Москва: Юрид. лит., 1967. 240 с.

Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений. Москва: Юрид. лит., 1972. 352 с.

Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 704 с.

Ященко А. М. Місце кримінально-правової кваліфікації у процесі застосування заходів кримінально-правового характеру. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2016. № 1. С. 131‑142.

Антипов В. І., Антипов В. В. Кримінально-правова кваліфікація: навч. посіб. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД », 2017. 120 с.

Ус О. В. Теорія та практика кримінально-правової кваліфікації: лекції. Харків: Право, 2018. 368 с.

Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 17: Кримінальне право / редкол.: В. Я. Тацій (голова), В. І. Борисов (заст. голови) та ін. Харків: Право, 2017. 1064 с.

Основи кваліфікації злочинів: навч. посіб. / за заг. ред. М. І. Панова. Харків: Право, 2019. 378 с.

Савченко А. В. Щодо питання про правову кваліфікацію кримінального правопорушення. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 50‑55.

Кримінальний кодекс України (проєкт): Контрольний текст (станом на 15.10.2021 р.). URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2021/10/19/1-kontrolnyj-tekst- proektu-kk‑18‑10‑2021.pdf (дата звернення 10.11.2021 р.).

Бандура О. О. Праксеологія права як складова філософії права. Філософські та методологічні проблеми права. 2017. № 2. С. 11‑23.

Марчук В. В. Процесс квалификации преступления: содержание и сущность. Вісник Асоціації кримінального права України. 2017. № 2. С. 63‑75.

Загиней З. А. Герменевтика кримінального закону України: дис. … д-ра юрид.. наук: 12.00.08 / Національна академія прокуратури України. Київ, 2016. 636 с.

Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / вступ. ст. Н. И. Панова; пер. с итал. М. М. Исаева. Киев: Ин Юре, 2014. 240 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-11

Номер

№ 44 (2021)

Розділ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).