АНАЛІЗ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ОКРЕМИХ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНОПРОЄКТУ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРОННИМИ ТЕРИТОРІЯМИ ТА ОБ’ЄКТАМИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ»

Анотація

В статті досліджуються основні положення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності управління природо-охоронними територіями та об’єктами природно-заповідного фонду», оприлюдненого 12 січня 2023 року. Особливістю цього законопроєкту є те, що він націлений внести зміни не тільки в правове регулювання відносин щодо об’єктів природно-заповідного фонду, а й щодо інших природоохоронних територій, які на сьогоднішній день, в цілому, перевищують площу цілого ряду європейських країн.

При порівнянні окремих положень вищезазначеного законопроєкту з певними нормами чинних законів, встановлено, що введення терміну «природоохоронні території» в значну частину статей Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зроблено без будь-якого узгодження як з іншими статтями цього Закону, так і з іншими нормативно-правовими актами національного законодавства.

Проаналізовано норму законопроєкту щодо розробки Положень для кожної зазначеної категорії: Смарагдової мережі, водно-болотного угіддя міжнародного значення та інших природоохоронних територій. На підставі цього зроблено висновок, що всі вони мають свою специфіку і процес розробки Положень приведе до значної бюрократичної роботи, відсуваючи на друге місце охоронну, наукову та іншу природо-охоронну діяльність. Поза увагою законодавця, також, залишається, хто саме повинен розробляти ці Положення.

В ході дослідження значну увагу зосереджено на правовому регулюванні відносин щодо Смарагдової мережі, яка вдвічі перевищує площу всього природно-заповідного фонду України. Констатується, що на сьогоднішній день існує окремий законопроєкт, який має бути прийнятий. Це пов’язано не лише з підписанням угоди про асоціацію України з ЄС, а і з тим, що Україна вже ратифікувала Бернську конвенцію, яка впровадила Смарагдову мережу в усіх країнах-членах Конвенції. Саме це є підґрунтям того, що Смарагдова мережа не повинна включатись в Закон України «Про природно-заповідний фонд України» і наразі існує нагальна потреба прийняття окремого закону, доопрацювавши вже існуючий зареєстрований законопроєкт «Про території Смарагдової мережі».

Проводжуючи дослідження, аналізуються положення законопроєкту щодо правового режиму біосферних заповідників/резерватів України, враховуючи реалізацію ними основних своїх функцій.

Спираючись на реальну практику функціонування об’єктів природно-заповідного фонду, зазначається, що першочергове значення для забезпечення їх режиму мають повноваження і діяльність служби державної охорони природно-заповідного фонду. Проте, в реальності пропонується радикальне зниження її статусу та вилучення статей, пов’язаних з повноваженнями цього органу.

Констатується цілеспрямоване необґрунтоване різке зменшення ролі Національної академії наук України в координації і узагальненні наукових досліджень та, загалом, нівелювання наукової складової в діяльності об’єктів природно-заповідного фонду.

Звертається увага на те, що проблеми і недоліки цього законопроєкту не є вичерпними. Їх дослідження та аналіз буде продовжено в наступних наукових роботах.