КРИМІНОЛОГІЧНІ ТА КРИМІНАЛЬНІ АСПЕКТИ БЕЗГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню кримінологічних та кримінальних аспектів безгосподарського використання земель. Цей склад кримінального правопорушення передбачений у ст. 254 Кримінального кодексу України і потребує детального дослідження.

Авторами було визначено систему детермінант цього злочину, якими виступають: 1) низька екологічна культура злочинця; 2) бажання отримати збільшений прибуток за рахунок порушення технологічних процесів певного виробництва; 3) низький розмір покарання в КК України за скоєння зазначеного кримінального правопорушення; 4) прихованість процесу забруднення земель за рахунок малолюдності місця кримінального правопорушення; 5) процесуальна складність притягнення до кримінальної відповідальності осіб, яких не застали на місці скоєння кримінального правопорушення.

Авторами було вивчено статистичні дані Офісу Генерального прокурора за ст. 254 КК України за останні три роки. Встановлено, що кримінальні правопорушення щодо безгосподарського використання земель виявляються у незначній кількості правоохоронними органами. Зокрема у 2022 році – виявлено 161 випадок, у 2021 році – виявлено 207 випадків та у 2020 році – виявлено 149 випадків на території України. Проаналізовано, що лише в 50 % випадках конкретним особам було вручено повідомлення про підозру, а групова злочинна діяльність була виявлена лише 1 раз за досліджений трьохрічний період.

З метою усунення детермінант слабкої кримінальної відповідальності за вказаний злочин автори пропонують у ч. 1 ст. 254 КК визначити такий вид покарання як позбавлення волі із терміном до двох років, що відповідає негативним наслідкам забруднення земель у вигляді «тривалої втрати родючості ґрунту». Автори вважають, що «тривала втрата родючості ґрунту» (на строк від 30 до 50 років) є важливим суспільно небезпечним критерієм, що підвищує ступінь тяжкості вказаного екологічного кримінального правопорушення. Позбавлення волі як різновид покарання має бути не лише у кваліфікованих випадках скоєння зазначеного злочину (вчинення групою осіб, заподіяння шкоди на суму понад 1 342 000 грн.), а й у базовому (початковому) варіанті. Отже, посилення розміру покарання у ч. 1 ст. 254 КК України до реального позбавлення волі разом із вдосконаленням структури екологічних правоохоронних органів, механізму їх роботи щодо виявлення організаторів і випадків групового скоєння вказаного кримінального правопорушення повинно бути реалізоване державою у власній кримінально правовій політиці.