ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Анотація

Збройна агресія Росії проти України змусила залишити або покинути своє місце проживання сотні тисяч жителів тимчасово анексованих і окупованих територій. Потреба у належному забезпеченні та захисті їх прав – з урахуванням становища в якому вони опинились – зумовило введення у систему українського законодавства категорії «внутрішньо-переміщена особа», який виражає особливості становища цих осіб та їх участі у правовідносинах, у т.ч. у відносинах власності. Необхідність ґрунтовного дослідження змін, принесених новелами законодавства та, особливо, повномасштабне військове вторгнення у 2022 році зумовлюють актуальність цієї статті.

На основі матеріалів дослідження визначено, що запропоновані законодавством спеціальні заходи для захисту права власності ВПО (тимчасове безоплатне проживання, набуття права на земельну ділянку із земель державної власності, отримання кредиту під нерухомість на пільгових умовах та інші) можуть розглядатися як способи захисту права власності ВПО у їх взаємозв’язку між собою та у зв’язку з іншими правами цих осіб.

Констатується, що розвиток теорії форм та способів захисту цивільних прав відбувається, переважно, у спеціальних способах захисту права власності (юрисдикційної форми), які полягають: 1) у заходах захисту рухомого майна; 2) у наданні пільг та компенсацій для ВПО, у зв’язку із втратою можливості користуватися та розпоряджатися своїм майном; 3) у створенні винятків із правових режимів, які враховують особливості фактичного становища ВПО; 4) у передбаченні спеціальних повноважень органів влади, спрямованих на захист майнових прав ВПО.