ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТУРИ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2023.51.287982Ключові слова:
адвокат, адвокатура, адвокатська палата, адвокатська промова, судові дебати, Львівська палата адвокатів, Тимчасове положення про адвокатуру від 16 серпня 1849 р., Положення про адвокатуру від 6 липня 1868 р.Анотація
Стаття присвячена дослідженню організаційно-правових основ становлення та діяльності адвокатських палат як органів адвокатського управління в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини. Розкрито її місце та роль у державно-політичній системі. Виявлено переваги, недоліки та особливості їх функціонування, зумовлені специфікою системи державного управління Галичиною. Визначено, що формування адвокатського управління на західноукраїнських землях у цей період проходило під впливом загальноавстрійської організації адвокатури, для якої характерним було висунення до адвокатури підвищених вимог, починаючи з установлення диференційованих і високих цензів щодо вступу до адвокатури та завершуючи приписами щодо надання правової допомоги. Правове регулювання адвокатської діяльності цього періоду здійснюється Тимчасовим положенням про адвокатуру від 16 серпня 1849 р., Положенням про адвокатуру від 6 липня 1868 р., а також статутами кожної адвокатської палати. До компетенції палат належали: вибори голови палати, затвердження постійних комісій, розгляд апеляції стосовно тимчасово відсторонених або звільнених від обов’язків адвокатів, призначення ревізорів адвокатської діяльності. Діяльність адвокатських палат у Галичині активізується з 1862 року. Виникнення можливості створення адвокатських палат на західноукраїнських землях було обумовлене поступками монархії у зв’язку з революцією 1848 р. в Австрії та незначною чисельністю адвокатів в окремих місцевостях Галичини, що вимагало їх концентрацію в певних центрах. Першою виникла та стала головною Львівська палата адвокатів, що була утворена на установчих зборах львівських правників у березні 1862 р. Станіславська, Тернопільська та Золочівська палати у другій половині XIX ст. об’єдналися із Львівською, а Перемишльська та Самбірська проіснували самостійно до прийняття в Польщі 1932 р. уніфікованого закону про адвокатуру, відповідно до якого вони також були об’єднані із Львівською палатою адвокатів. Правила адвокатської етики, що були напрацьовані Львівською палатою адвокатів знайшли своє відображення і в сучасному законодавстві України.
Посилання
Advokatska diyalnist v Ukrayini. Normatyvna baza. O. Royina. K.: KNT, 2005. 132 s. [in Ukrainian].
Advokatura Ukrayiny : navch. posib. V. K. Shkarupa, O. V. Filonov, A. M. Tytov, Yu. Ya. Kinash. K. : Znannya, 2007. 398 s. [in Ukrainian].
Voloshyn M. (1934). Tym, shho vidijshly vid nas u borotbi za pravo. Yuvilejnyj Almanax Soyuzu ukrayinskyx advokativ. Lviv. S. 74-108. [in Ukrainian].
Gankevych L. (1934). Desyatylittya Soyuzu Ukrayinskyx Advokativ. Yuvilejnyj Almanax Soyuzu ukrayinskyx advokativ. Lviv. S. 38-46. [in Ukrainian].
Glovaczkyj I. Yu. (2004). Promovy ukrayinskyx advokativ Galychyny na politychnyx sudovyx procesax pochatku XX st.: Naukovo-praktychnyj posibnyk. Lviv. 284 s. [in Ukrainian].
Glovaczkyj I. Yu. (2003). Osoblyvosti rozvytku instytutu advokatury na zemlyax Sxidnoyi Galychyny i Bukovyny. Visnyk Lvivskogo universytetu. Seriya yurydychna. Lviv. Vyp. 38. S. 119-127. [in Ukrainian].
Glovaczkyj I. Yu. (2008). Ukrayinski advokaty Sxidnoyi Galychyny v svitli arxivnyx dzherel ta nekrologiv (1800-1939). Lviv: SPOLOM. 304 s. [in Ukrainian].
Gorodnyczka L. (1999). Kryminalne sudochynstvo na Bukovyni (1774-1918 rr.). Pravo Ukrayiny. № 12. S. 109-111. [in Ukrainian].
Gnatyuk V. (1923). Naukove tovarystvo imeni Shevchenka. Z nagody 50-littya jogo zasnuvannya 1873-1923. Lviv. S. 13. [in Ukrainian].
Zolota knyga advokatury Ukrayiny uporyad. T. V. Varfolomiyeva, O. L. Zhukovska. K., 2006. 292 s. [in Ukrainian].
Istoriya Lvova: u 3 t. Redkolegiya Ya. Isayevych, M. Lytvyn, F. Steblij. Lviv : Centr Yevropy, 2007. T. 2. 559 s. 214. [in Ukrainian].
Istoriya derzhavy i prava Ukrayiny : navch. posib. / A. S. Chajkovskyj, V. I. Batrymenko, O. L. Kopylenko ta in. (2000). K. : Yurinkom Inter. 384 s. [in Ukrainian].
Olesnyczkyj Ye. (1889). Drugij zъhzdъ polskyxъ pravnykôv y ekonomistôvъ. Chasopys pravnycha. Mhsyachonik dlya teorih y praktyky. Ch. 8. S. 137-140.
Pisko J. (1863). Zur Organisation der Advokatur. Wien. 38 p. [in German].
Torosiewiecz D. (1822). Mysli o powolaniu obroncow sąndowych. Dawid Torosiewiecz. W. 250 s. [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).