ПРО ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ОПИСУ ОЗНАК ПРЕДМЕТА ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 245 КК УКРАЇНИ*
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2023.51.287993Ключові слова:
довкілля, кримінальна відповідальність, злочин, предмет, місце кримінального правопорушення, рослинний світ, ліс, лісові масиви, стерня, зелені насадження, землі сільськогосподарського призначення, знищення, пошкодження, підпалАнотація
Актуальність статті пояснюється необхідністю розроблення рекомендацій щодо удосконалення положень чинного кримінального законодавства, реалізація яких дозволила б підвищити ефективність механізму кримінально-правової протидії проявам знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу. Метою статті є критичне осмислення використаного у ст. 245 Кримінального кодексу України підходу до визначення ознак предмета цього злочину, вивчення релевантного досвіду зарубіжних країн, а також формулювання на цій основі науково обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на удосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства. За результатами написання статті робиться висновок про, по-перше, відсутність підстав для обмеження кола предметів аналізованого злочину лише тими зеленими насадженнями, які знаходяться поза населеними пунктами та вздовж залізниць, позаяк ступінь порушуваності відповідного об’єкта кримінально-правової охорони залежить не від місцерозташування та правового статусу (належність до лісового фонду) предметів, а екологічної шкоди, яку може спровокувати їхнє знищення або пошкодження вогнем, подруге, те, що в удосконаленій редакції аналізованої норми має йтися про знищення будь-якої рослинності (як і її залишків) незалежно від місця скоєння таких дій, а не лише на землях сільськогосподарського призначення. Наприкінці статті визначені перспективні напрями досліджень у відповідній царині.
* Статтю підготовлено за підтримки Національного фонду досліджень України в межах реалізації проєкту з виконання наукових досліджень і розробок «Підвищення ефективності кримінально- правової охорони довкілля в Україні: теоретико-прикладні засади» (державний реєстраційний но- мер 0122U000803).
Посилання
Movchan, R. O. (2023). Kryminalna ta administratyvna vidpovidalnist za znyshchennia abo poshkodzhennia obiektiv roslynnoho svitu: problemy rozmezhuvannia. Naukovo-informatsiinyi visnyk Ivano-Frankivskoho universytetu prava imeni Korolia Danyla Halytskoho. Seriia Pravo, 16, 266-277 [in Ukrainian].
Rodionova, T. V. (2018). Mistse vchynennia zlochynu za kryminalnym pravom Ukrainy. Сandidate’s thesis. Odesa [in Ukrainian].
Storchous, O. (2016). Udoskonalennia yurydychnoi vidpovidalnosti za porushennia lisovoho zakonodavstva ta protydiia obihu nezakonno dobutykh lisovykh resursiv: rekomendatsii shchodo vnesennia zmin u zakonodavstvo. Kyiv. URL: https://www.enpifleg.org/site/assets/files/2118/report_storchous_improving_legal_liability_recommendations_to_legislation.pdf [in Ukrainian].
Kovtun, O. M. (2010). Pravova okhorona terytorii ta obiektiv pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy : Navchalnyi posibnyk. Pretsedent [in Ukrainian].
Postanova Zhashkivskoho raionnoho sudu Cherkaskoi oblasti vid 16 travnia 2022 u spravi No. 693/180/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104563706 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).