ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ БЛАГОДІЙНОСТІ

Анотація

У статті з позицій філософсько-правового розуміння досліджено благодійність та благодійну діяльність як найважливіший прояв духовності та культури людства, характеристику окремих особистостей, які мають високі емоційно-моральні якості, співчуття, милосердя, відповідальність, турботу, любов до ближнього. Встановлено, що у сучасному українському суспільстві благодійність проявляється у формах волонтерства, меценатстві, допомоги нужденним, є важливим і необхідним соціальним інститутом, адже свідчить про функціонування соціальної держави з гуманістичною складовою.

Історичний досвід свідчить, що благодійність, як діяльність окремих груп чи особистостей виникла досить давно і поступово переформатувалась у важливу суспільну діяльність та інститут держави. Тому, вказану категорію варто розглядати ширше, з урахуванням внеску у соціальну сферу окремих суб’єктів, благодійних організацій, фондів.

Констатовано, що благодійність як суспільно важлива та корисна діяльність має бути спрямована на зміцнення суспільної єдності, утвердження загальновизнаних цінностей, побудову гуманного суспільства, яке об’єднується заради вирішення спільних проблем. Антропологічна парадигма, що лежить в основі гуманізму наголошує на значенні благодійності як діяльності для суспільства та на розвитку самої особистості благодійника, а здійснений філософсько-правовий аналіз цієї категорії дає можливість заглибитись у сутність людської особистості, проаналізувати мотиви благодійної діяльності та розглядати благодійництво не лише як надання матеріальної допомоги, тим хто її потребує. З урахуванням того, що благодійна діяльність є мірилом духовності та має відповідати моральним якостям благодійника варто розглядати в основі благодійності й аксіологічний компонент, визначаючи у благодійній діяльності ціннісні основи. Наголошено, що у сучасному суспільстві під час суспільних трансформацій благодійність набуває нових рис і значення, втрачає свій сенс, своє глибинне призначення, що може привести до регресу так як становить загрозу для суспільства, держави, усталених принципів, визначених міжнародним правом.