ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА АВТОРА НА СЛУЖБОВИЙ ТВІР В АВТОРСЬКОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2024.54.304878Ключові слова:
службовий твір, особисті немайнові права, правомочності роботодавця, співавторство, оригінальність твору, презумпція авторстваАнотація
Дана наукова стаття присвячена розгляду особливостей, що виникають у зв’язку з особистими немайновими правами автора на службовий твір за діючим законодавством нашої держави. Чому важливо освітити дане питання та приділити йому час? Тому, що важливо зрозуміти чи існує справедливий баланс між інтересами працівника або працівників чиєю творчою працею створюється службовий твір (у випадках співавторства) та інтересами роботодавця, у якого відповідні працівники працюють. Адже, хоча і особисті немайнові права автора, за діючим законодавством, не залежать від майнових прав проте, саме особисті немайнові права є тією основою на якій будуються майнові права. Так, без виникнення авторства у особи, що своєю творчою працею створила твір не виникають і всі інші права, в тому числі, і майнові.
Серед завдань даної роботи слід виділити наступні: питання співавторства на службовий твір в контексті оригінальності твору, охорона службового твору за наявності декількох співавторів, охорона оригінальної назви твору, оригінального персонажу твору, аналіз правомочностей роботодавця із доручення завершення незавершеного службового твору іншим працівником, внесення змін до завершеного службового твору, супроводження службового твору ілюстраціями, передмовами, післямовами тощо.
Зауважимо, що також у свій час питанням дотичним до поставленої у даній роботі темі присвятили свої праці такі вчені як О. Штефан, А. Кирилюк та ін.
Проте, з аналізу діючих положень законодавства у даній сфері, на наш погляд, можна вести мову про існування певних суперечностей. Серед таких суперечностей суперечність п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 01 грудня 2022 року (далі – Закон) з ч. 1 ст. 429 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), абзацу 1 ч. 1 ст. 11 Закону з ч. 1 ст. 429 Кодексу, ч. 1 ст. 14 Закону з ч. 1 ст. 429 Кодексу, ч. 4 ст. 11 Закону з ч. 3 ст. 14 Закону.
Розглянувши та проаналізувавши відповідні суперечності було запропоновано дві нові редакції статей, а саме ст. 429 Цивільного кодексу України шляхом виключення можливості закріплення за роботодавцем як-то юридичною, так і фізичною особою, у якої працює працівник особистих немайнових прав. Друга редакція стосується внесення змін до ч. 3 ст. 14 Закону на предмет того, що ті правомочності, якими наділяє законодавець роботодавця не мають означати перехід до нього відповідних особистих немайнових прав, а також те, що відповідні правомочності мають здійснюватися із дотриманням ч. 4 ст. 11 Закону.
Запропоновані редакції статей сформовані в результаті розгляду таких питань як оригінальність твору, збереження оригінальності твору при співавторстві, коли роботодавець покладає на іншого працівника обов’язок із завершення незавершеного твору, внесення змін до завершеного твору, супроводження такого твору ілюстраціями, коментарями, передмовами, післямовами тощо, а також розгляд таких питань як презумпція авторства, реєстрація авторського права, охорона назви твору, оригінального персонажу твору.
Посилання
Constitution of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].
Civil Code of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text [in Ukrainian].
On Copyright and Related Rights: Law of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).