ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОГО ТИПУ: ОНОВЛЕНИЙ ПОГЛЯД НА ТИПОЛОГІЗАЦІЮ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЮ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2024.56.315681Ключові слова:
загальний (англо-американський) тип правових систем, типологізація й ідентифікація правових систем, ідентифікаційний код правової системи, індикатор функціонування й розвитку правової системиАнотація
Трансформація світового правопорядку вимагає глибшого пізнання правових явищ у контексті сучасних реалій (зокрема національних і міждержавних правових систем); проведення типологізації правових систем та їх ідентифікації з відповідним типом; з’ясування стану їхнього функціонування, а також тенденцій і перспектив розвитку. Одним із типів сучасних правових систем світу є загальний (англо-американський). Об’єктами цього дослідження були правові системи Англії й Уельсу, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Сполучених Штатів Америки. Мета цієї публікації – дослідити ці правові системи загального типу з виокремленням таких пізнавальних конструкцій, як «ідентифікаційний код правової системи» та «індикатор функціонування й розвитку правової системи»; підтвердити їх ідентифікацію з англо-американським типом; виявити стан їхнього функціонування й розвитку і сформувати відповідні тенденції й перспективи. Завданнями, які дали змогу досягти означеної мети, були: аналіз наукових джерел, офіційних документів, зокрема джерел права; створення емпіричної основи для застосування таких пізнавальних конструкцій, як «ідентифікаційний код правової системи» та «індикатор функціонування й розвитку правової системи»; виявлення типових показників, показників допустимих відхилень, взаємодії цих національних правових систем із міждержавними правовими системами, а також тенденції розвитку регресивного і прогресивного стану, перспектив розвитку. Ці конструкції дали змогу виявити деформації і сформувати способи їх подолання. У процесі дослідження використано соціологічну методологію, зокрема прийоми аналізу документів. Так, проаналізовано значну кількість офіційних документів: законів та інших джерел права правових систем загального типу; наукові джерела, а також створено емпіричну основу для застосування загальнотеоретичної, порівняльно-правової методології, техніко-юридичного аналізу з використанням понять і конструкцій галузевої методології (науки конституційного права, міжнародного права, процесуального права та ін.). У правових системах, що були об’єктом дослідження, виявлено стабільність типових показників. Також встановлено, що й показники допустимих відхилень спрямовані на забезпечення цієї стабільності, а це дає підстави для висновку про можливість еволюційного переходу правових систем цього типу до майбутньої нової правової форми.
Посилання
Davyd, R., & Joffre-Spinoza, К. (1998). Basic legal systems of modernity. Moscow: International relations.
Zweigert, K., & Kötz, H. (1998). An Introduction to Comparative Law (3e éd., trad. par. Tony Weir). Oxford, Oxford University Press. https://www.pierre-legrand.com/zwei-gert-and-kotz.pdf
Legeais, R. (2016). Grands systèmes de droit contemporains. Approche comparative (3e éd.). Editeur: LexisNexis.
Glendon, M. A., Gordon, M. W., & Osakwe, Ch. (1985). Comparative legal traditions: text, materials and cases on the civil law, common law and socialist law traditions, with special reference to French, West German, English and Soviet law. West Group. https://unes-doc.unesco.org/ark:/48223/pf0000087065
Bernkhem, V. (1999). Introduction to Law and the US Legal System. Kyiv: Ukrainе. [in Ukrainian].
Behrouz, X. (2009). Comparative law. Odesa: Feniks. [in Ukrainian].
Zaichuk, O. V., & Onyshchenko, N. M. (Ed.). (2008). Comparative law (legal systems of the world). Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo. [in Ukrainian].
Malyshev, B. V. (2008). Judicial precedent in the English legal system. Kyiv: Praksis. [in Ukrainian].
Luts, L. A. (2003). Modern legal systems of the world. Lviv: Yuryd. f-t LNU imeni Ivana Franka. [in Ukrainian].
Pohrebniak, S. P., Lukianov, D. V., Bylia-Sabadash, I. O. (2012). Comparative law. Kharkiv: Pravo. [in Ukrainian].
Savchyn, M. V. (2019). Comparative constitutional law. Kyiv: Yurinkom Inter. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/29207/1/Savchyn_Comparative%20Constitution-al%20Law.pdf [in Ukrainian].
Parliament Act 1911. Legislation.gov.uk. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/Geo5/1-2/13/contents
Parliament Act 1949. Legislation.gov.uk. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/Geo6/12-13-14/103
The Constitution Act 1867. Government of Canada. https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/const/
The Australian Constitution 1900. Parliament of Australia. https://www.aph.gov.au/constitution
Constitution Act 1986. New Zealand Legislation. https://www.legislation.govt.nz/act/public/1986/0114/latest/DLM94204.html
The Constitution of the United States 1789. National Archives. https://www.archives.gov/founding-docs/constitution-transcript
Local Government Act 1999. Legislation.gov.uk. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1999/27/contents
Levenets, B. (2020). UK and US judicial enforcement models. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, (1). https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.1.31 [in Ukrainian].
Cownie, F., Bradney, A., & Burton, M. (2007). English Legal System in Context (4th ed.). Oxford: Oxford University Press.
The Supreme Court of the United Kingdom. https://www.suprem-ecourt.uk
Rab, S. (n.d.). Legal Systems in the UK (England and Wales): Overview. https://www.serlecourt.co.uk/images/uploads/documents/Legal_Systems_in_the_UK_%28England_and_Wales%29_Overview.pdf
Supreme Court of Canada. https://www.scc-csc.ca/home-accueil/index-eng.aspx
Federal Court of Australia. https://www.fedcourt.gov.au/about/jurisdiction
Senior Courts Act 2016. New Zealand Legislation. https://www.legislation.govt.nz/act/public/2016/0048/latest/DLM5759262.html
Supreme Court of the United States. https://www.supremecourt.gov/about/about.aspx
Life Peerages Act 1958. UK Parliament. https://www.parliament.uk/about/living-heritage/evolutionofparliament/houseoflords/parliamentacts/overview/lifepeeragesact/
Peerage Act 1963. UK Parliament. https://www.parliament.uk/about/living-heritage/evolutionofparliament/houseoflords/house-of-lords-reform/from-the-collections/from-the-parliamentary-collections-lords-reform/lords-reform-1963-1999/peerage-act-1963/
Representation of the People Act 1918. UK Parliament. https://www.parliament.uk/about/living-heritage/transformingsociety/electionsvoting/womenvote/case-study-the-right-to-vote/the-right-to-vote/birmingham-and-the-equal-franchise/1918-representation-of-the-people-act/
House of Lords Act 1999. Legislation.gov.uk. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1999/34
Courts Act 1971. Legislation.gov.uk. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1971/23/contents
Constitutional Reform Act 2005. Legislation.gov.uk. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2005/4/contents
Interpretation Act 1978. Legislation.gov.uk. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1978/30
Buchanan (James) & Company Ltd v. Babco Forwarding & Shipping (UK) Ltd. Court of Appeal (England), Civil Division, judgment of 02/12/1976. Document 81976UK1202(02). (1976). https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:81976UK1202(02)
Constitution Act 1982. Justice Laws Website. https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/const/page-12.html
Galloway, G. B. (1951). The Operation of the Legislative Reorganization Act of 1946. The American Political Science Review, 45(1). https://doi.org/10.2307/1950883
Kravitz, W. (1990). The Advent of the Modern Congress: The Legislative Reorganization Act of 1970. Legislative Studies Quarterly, 15(3). https://doi.org/10.2307/439769
The Judicial Committee of the Privy Council (JCPC). https://www.jcpc.uk/
L’Heureux-Dubé, C. (2002). Bijuralism: A Supreme Court of Canada Justice’s Perspective. LA Law Review, 62(2). https://digitalcommons.law.lsu.edu/lalrev/vol62/iss2/3
Aroney, N., Gerangelos, P., Murray, S., & Stellios, J. (2015). The Constitution of the Commonwealth of Australia. Cambridge University Press.
The Treaty of Waitangi 1840. The University of Melbourne. Library. https://unimelb.libguides.com/c.php?g=925155&p=6681291
United States Code. https://uscode.house.gov/
Code of Federal Regulations. https://www.archives.gov/federal-register/cfr
National Labor Relations Board. https://www.usa.gov/agencies/national-labor-relations-board
Vienna Convention on the Law of Treaties 1969. United Nations Office of Legal Affairs. https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/conventions/1_1_1969.pdf
Bolintineanu, A. (1974). Expression of Consent to be Bound by a Treaty in the Light of the 1969 Vienna Convention. American Journal of International Law, 68(4). https://doi.org/10.2307/2199829
European Communities Act 1972. Legislation.gov.uk. https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1972/68/enacted
Szurek, S. (1969). Vienna Convention: Article 11 Means of expressing consent to be bound by a treaty’. In O. Corten, & P. Klein (Eds.), The Vienna Conventions on the Law of Treaties: A Commentary. Oxford Commentaries on International Law. https://doi.org/10.1093/law/9780199573523.003.0023
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
