ГЕНЕЗИС І ТРАНСФОРМАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ В МИТНИХ ОРГАНАХ УКРАЇНИ: ВІД ВИТОКІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

Анотація

Актуальність дослідження висвітлена у статті зумовлена необхідністю розуміння еволюції публічної служби в митних органах України в контексті сучасних викликів та реформ. Проблема полягає в недостатньому висвітленні історичних етапів розвитку цієї служби, а також у необхідності адаптації до нових умов діяльності митної системи в цілому та її територіальних органів.

У статті аналізуються останні дослідження в галузі публічної служби, акцентуючи увагу на вітчизняних та міжнародних підходах до її реформування. Незважаючи на значний прогрес у цій сфері, залишаються недостатньо дослідженими питання взаємозв’язку між етапами генезису та сучасними викликами, з якими стикаються митні органи.

Постановка завдання полягає у вивченні аспектів формування публічної служби в митних органах та визначенні ключових факторів, які вплинули на її трансформацію.

Основний матеріал статті охоплює хронологічний аналіз розвитку публічної служби, починаючи з її витоків і до сьогодення. Розглядаються ключові етапи реформування, зміни в законодавстві та організаційних структурах, а також виклики, з якими стикається митна система України в умовах глобалізації та інтеграції України в міжнародну спільноту.

У статті акцентується увага та досліджуються окремі положення нового закону № 3977-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів» (набуває чинності 31.10.2024 р.), який за своїм змістом покликаний докорінно змінити порядок правового регулювання служби в митних органах України.

У висновках підкреслюється, що генезис публічної служби в митних органах України є складним і багатогранним процесом, що потребує подальшого дослідження та надаються рекомендації щодо необхідності прийняття нової HR стратегії на 2025-2027 роки та створення нормативно-правової бази для здійснення атестації та ротації працівників митної служби. Наявність історичного контексту є важливою для розуміння сучасних реформ і адаптації до нових викликів, що виникають в інституті публічної служби.