ВИКОНАВЧІ ДИРЕКТОРИ В СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН

Анотація

У статті аналізуються правовий статус та функції виконавчих директорів. Сформульованою метою дослідження є аналіз повноважень виконавчих директорів та закріплених за ними функцій для формулювання чіткого уявлення про їхню роль у корпоративному управлінні в Україні. Для досягнення мети дослідження використано методи техніко-юридичного аналізу, синтезу, аналогії, моделювання, комплексного дослідження, структурно-функціональний, порівняльно-правовий та інші методи наукового пізнання. Метод техніко-юридичного аналізу використано під час оцінки використовуваної термінології у правових актах. У статті вказується на проблематику з нормативною термінологією: Закон № 1953-IX вважає всіх членів ради директорів «керівниками», а таке не відповідає критерію «якість закону», не враховує як зміст, що вкладається у цей термін іншими правовими актами, так і функціональні відмінності між повноваженнями виконавчих та невиконавчих директорів. Автором запропоновано уточнити зміст терміну «керівник» та розмежовувати функції управління з функціями контролю та управління ризиками, чітко визначаючи останні як виняткові для невиконавчих членів ради директорів. Використання структурно-функціонального методу дозволило встановити функціональні особливості окремих складових однорівневої структури корпоративного управління. Для приватних акціонерних товариств з невеликою кількістю акціонерів запропоновано дозволити створення виконавчого органу без обов’язкового створення ради директорів або наглядової ради, оскільки Закон № 2465-IX вже дозволяє для них уникнути відповідних управлінських структур однорівневої чи дворівневої систем, однак реалізація норм у чинній редакції форму не наповнюватиме змістом. Метод комплексного дослідження дозволив використати напрацювання не тільки науки господарського права, але й інших галузевих наук. Виконавчі директори, обрані до складу ради директорів, набувають правосуб’єктності у межах корпоративних відносин як фізичні особи, що здійснюють функції ради директорів (у їхньому випадку – функції управління поточною діяльністю корпорації). Із виконавчими директорами укладаються трудові договори, отже обрання їх до складу ради директорів породжує іще й трудові відносини. Корпоративних прав у них не виникає, якщо вони не є учасниками (акціонерами). У статті зазначається, що виконавчі директори, які не є учасниками (акціонерами), не є суб’єктами корпоративного спору. Також, виснувається, що Велика Палата Верховного Суду, розглядає спори про звільнення керівників та членів виконавчого органу у господарській юрисдикції, підкреслюючи превалююче значення у них дотримання процедури ухвалення оскаржуваних рішень.