ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУТУ ВИЗНАННЯ НЕОБҐРУНТОВАНИМИ АКТИВІВ ТА ЇХ СТЯГНЕННЯ В ДОХІД ДЕРЖАВИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питання правового регулювання механізму визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави як окремого виду цивільної конфіскації. Автори розкривають сутність та важливість процедури визнання активів необґрунтованими та їх подальшого стягнення в дохід держави в контексті припинення права власності та забезпечення правового порядку в Україні. Визначено, що інститут цивільної конфіскації, який передбачає визнання активів необґрунтованими, відіграє важливу роль у підтримці держави в боротьбі з незаконно набутими активами та компенсації збитків, спричинених корупційними діями.

З’ясовано, що визнання необґрунтованими активів (цивільну конфіскацію) варто розуміти як спосіб вилучення в примусовому порядку та припинення прав власності (інших майнових прав) в особи, без її притягнення до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) у випадках, встановлених цивільним процесуальним законодавством та перехід у державну власність майна (активів, доходів). Обґрунтовано, що визнання необґрунтованими активів є формою прояву «розширеної цивільної конфіскації», що накладається в судовому порядку поза межами кримінального провадження, із застосуванням принципу змагальності.

В роботі проаналізовано нормативно-правові акти, положення норм матеріального та процесуального законодавства, судову практику та доктринальні погляди з цього питання. Охарактеризовано встановлені в міжнародному праві засади та правові межі застосування цивільної конфіскації без притягнення осіб до кримінальної відповідальності, практику ЄСПЛ.

Конкретизовано, що активи можуть бути визнані необґрунтованими, якщо їхнє походження не може бути доведено, що вони отримані законним шляхом особи та якщо їхнє набуття порушує чинне законодавство. Констатовано, що визнання необґрунтованими активів (цивільна конфіскація) – це один із способів вилучення майна, одержаного в результаті корупції та інших засобів вчинення злочину. Зроблено висновок на важливості цього інституту для ефективного протистояння корупції та відшкодування шкоди, завданої державі.