ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПОРТІВ УКРАЇНИ: ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ РІШЕННЯ

Анотація

Статтю присвячено визначенню напрямів оновлення організаційно-правових підхо­дів до зменшення забруднення атмосферного повітря від портової діяльності та суден, що перебувають у портових акваторіях. Охарактеризовано природоохоронне законодав­ство України та встановлено, що спеціальних норм, присвячених регулюванню протидії забрудненню повітря від портів та суден у них не передбачено. Відзначено, що такий підхід є характерним для галузевого законодавства, яким досить повільно сприймають­ся новації декарбонізації та зменшення викидів від морської та портової діяльності до атмосферного повітря. Підкреслено, що незважаючи на загальність природоохоронно­го регулювання, уповноваженими суб’єктами (ДП «АМПУ» та обласними державними адміністраціями) вживаються заходи з покращення моніторингу стану атмосферного повітря навколо та на території морських портів України. Актуальність тематики дослі­дження обумовлюється необхідністю формування оновленого механізму спостереження та нормативного регулювання природоохоронних заходів у морських портах стосовно суден, що у них перебувають. Завданням статті є вироблення пропозицій щодо модерні­зації теоретико-прикладного базису для оновлення діючого законодавства України про декарбонізацію та зменшення викидів у повітря від портової діяльності і судноплавства. Автором запропоновано комплексне оновлення галузевого законодавства з урахуванням глобальних та регіональних тенденцій декарбонізації, екологізації та використання пере­ваг Четвертої індустріальної революції; формування дієвого механізму спостереження за роботою суден у межах портів України, зокрема за роботою двигунів з використанням тяжкого палива; активізацію участі у глобальних та регіональних формуваннях з метою обміну досвідом і впровадження кращих практик публічного адміністрування «зеленого переходу» водної транспортної галузі України.