МОРСЬКІ ЗАКОНИ ГАНЗЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 1597 РОКУ: ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ, ПРАВОВИЙ ЗМІСТ ТА ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2025.58.331549Ключові слова:
Ганзейський союз, Морські закони 1597 р., морське право, кодифікація, морські звичаї, європейська правова спадщинаАнотація
Морські закони Ганзи 1597 року стали важливим етапом розвитку морського права в Європі та мають значний вплив на формування міжнародно-правових норм, що регулюють морську торгівлю й навігацію. Цей документ, створений у межах Ганзейського союзу – потужного торговельно-економічного об’єднання північнонімецьких міст, – відображає узагальнення та кодифікацію звичаїв, що склалися у морському торговельному обігу північноєвропейського регіону. Стаття досліджує зміст, структуру та основні положення Морських законів Ганзи 1597 року, а також їхній вплив на подальший розвиток морського права в Європі.
У роботі розглянуто ключові норми Морських законів Ганзи 1597 року, які регулювали такі важливі питання, як обов’язки капітана та екіпажу, правила перевезення вантажів, відповідальність за пошкодження товарів, а також порядок вирішення морських суперечок. Закони відображали звичаї, які складалися протягом століть на теренах Балтійського й Північного морів, і стали зразком для інших збірок морського права. Дослідження також аналізує уніфікаційний характер цих законів – вони сприяли однаковому застосуванню морських звичаїв у межах Ганзи, що полегшувало торговельні операції між різними портами та містами. Особливу увагу приділено питанню впливу Морських законів Ганзи на подальше кодифікування морського права в інших європейських країнах та формування загальноєвропейських принципів морського права.
Морські закони Ганзи 1597 року репрезентують важливий історико-правовий пам’ятник, що відіграв значну роль у розвитку морського права Європи. Вони не лише кодифікували морські звичаї та надали їм офіційного статусу, а й заклали основу для створення правових систем, що забезпечували справедливе та ефективне регулювання морської торгівлі. Ці закони мали тривалий вплив на правові традиції, що регулювали морське судноплавство, і стали зразком для подальших нормативних актів у цій сфері. Дослідження підкреслює значущість Морських законів Ганзи як джерела морського права та їхню роль у формуванні правової спадщини Європи.
Посилання
Reddie, J. (1841). An historical view of the law of maritime commerce. Edinburgh & London: W. Blackwood and Sons. https://archive.org/details/anhistoricalvie00reddgoog
Butkevych, O. V. (2008). Mizhnarodne morske pravo u dobu Seredniovichchia [International maritime law in the Middle Ages]. Derzhava i Pravo. Seriia: Yurydychni i Politychni Nauky, (39), 579–586. [in Ukrainian].
Syroid, T. L. (2018). Mizhnarodne publichne pravo [Public international law] (744 p.). Odesa: Feniks. [in Ukrainian].
Kuznetsov, S. O., & Averochkina, T. V. (2011). Morske pravo [Maritime law] (382 p.). Odesa: Feniks. [in Ukrainian].
Podalyak, N. H. (2009). Mohutnia Hanza. Komertsiinyi prostir, miske zhyttia i dyplomatiia XII–XVII stolit [The powerful Hansa: Commercial space, urban life, and diplomacy in the 12th–17th centuries] (360 p.). Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].
Falke, J. (1863). Die Hansa als deutsche See-und Handelsmacht (190 p.). Berlin: Verlag von B. Brigl. https://books.google.com.ua/books?id=01NAAAAAcAAJ&pg=PA62&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
Zimmern, H. (1889). The Hansa towns (389 p.). London: T. Fisher Unwin. https://archive.org/details/hansatowns03zimmgoog/page/n416/mode/2up
Distler, E.-M. (2006). Städtebünde im deutschen Spätmittelalter. Eine rechtshistorische Untersuchung zu Begriff, Verfassung und Funktion (270 p). Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.
North, M. (2015). The Hanseatic League in the Early Modern Period. In D. J. Harreld (Ed.), A companion to the Hanseatic League (pp. 101–124). Leiden, Boston: Brill.
Burkhardt, M. (2015). Kontors and outposts. In D. J. Harreld (Ed.), A companion to the Hanseatic League (pp. 127–161). Leiden, Boston: Brill.
Pfeiffer, H. (2009). Seemacht Deutschland. Die Hanse, Kaiser Wilhelm II. und der neue Maritime Komplex (224 p.). Berlin: Ch. Links Verlag.
Padaliak, N. H. (2000). Utrekhtskyi myr 1474 r. i hanzeiska dyplomatiia [The Utrecht Peace of 1474 and Hanseatic diplomacy]. Naukovyi Visnyk Dyplomatychnoi Akademii Ukrainy, (4), 246–254. [in Ukrainian].
Ignjatović, M. (2019). Lex Rhodia de iactu as the basis of Roman maritime law. Ius Romanum, (2), 555–568.
The ancient sea-laws of Oleron, Wisby, and the Hanse-towns, still in force. (1686). In E. Cleirac; G. Miege (Trans.), Les US, et coutumes de la mer (28 p.). London: Printed by J. Redmayne, for T. Basset.
Il consolato del mare, colla spiegazione. (1720). In Lucca: per Sebastiano Domenico Cappuri e Antonio M. Santini, a spese di Donato Donati. https://archive.org/details/bub_gb_dvwVwrVXa64C/page/n547/mode/2up
Graichen, G., & Hammel-Kiesow, R. (2011). Die deutsche Hanse: Eine heimliche Supermacht (416 p.). Rowohlt Verlag.
Fritze, K., Schildhauer, J., Stark, W., et al. (1985). Die Geschichte der Hanse (252 p.). Berlin: Das Europäische Buch.
Reibstein, E. (1956). Das Völkerrecht der deutschen Hanse. Zeitschrift für Ausländisches Öffentliches Recht und Völkerrecht, 17(1), 38–92. https://www.zaoerv.de/17_1956_57/17_1956_1_a_38_92.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
