МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЕТИКИ В НОТАРІАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ У НАЦІОНАЛЬНУ ПРАВОВУ СИСТЕМУ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу міжнародних етичних стандартів, зокрема розроблених у межах Європейського Союзу та Міжнародним союзом нотаріату (UINL) і дослідженню процесу їх імплементації у національному законодавстві. Підкреслюється, що нотаріальна діяльність, з огляду на її публічно-правову складову, що відображає покладену на неї державою функцію «превентивного правосуддя», спрямована на забезпечення правової достовірності, стабільності та захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, потребує дотримання високих етичних стандартів, що відповідають високому рівню очікувань суспільства від професії нотаріуса.

Визначено, що етичні норми нотаріату, які історично ґрунтуються на принципах публічної довіри та неупередженості, кодифіковані у низці міжнародних актів, серед яких особливого значення набувають Європейський кодекс нотаріальної етики та Кодекс нотаріальної етики Міжнародного союзу нотаріату. Ці стандарти охоплюють як традиційні етичні цінності (законність, неупередженість, незалежність, превентивна правова безпека, підготовка та безперервне підвищення кваліфікації, професійна таємниця та конфіденційність) так і правила, встановлення яких зумовлено трендами сучасного глобалізованого світу (захист прав людини та споживача, сталий економічний розвиток та захист довкілля, протидії та запобігання відмиванню доходів, розвиток технологій, активізація міжнародно-правових відносин).

Україна, як член Міжнародного союзу нотаріату та кандидат на членство у Європейському Союзі впроваджує міжнародні етичні стандарти професії нотаріуса у свою національну правову систему. Їх імплементація відбувається на законодавчому рівні (Закон України «Про нотаріат») та деталізується у підзаконних актах, а також актах професійного самоврядування нотаріусів (Кодекс правил професійної етики нотаріусів України). Прийняття нових Правил професійної етики нотаріусів України у 2021 році стало важливим кроком у напрямку гармонізації вітчизняних етичних стандартів з міжнародними вимогами.

У статті зазначається, що поряд із позитивними тенденціями усвідомлення значущості етичних засад професії нотаріуса та імплементації міжнародних етичних стандартів у національну правову систему, існують виклики, пов’язані з впливом технологій на етичні рішення та необхідністю пошуку балансу між ефективністю цифровізації та запобіганню дегуманізації нотаріальних послуг. Визначено, що подальше вдосконалення системи контролю за дотриманням етичних норм, розробка детальних роз’яснень для практичних ситуацій, підвищення кваліфікації та обмін міжнародним досвідом у цій сфері є важливими для збереження авторитету професії нотаріуса.