ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ СУБ’ЄКТІВ СУМІЖНИХ ПРАВ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ

Анотація

Дана робота авторки статті присвячена пошуку, виділенню, аналізу проблемних аспектів цивільно-правового захисту прав та інтересів суб’єктів суміжних прав за законодавством України із пропозицією щодо внесення змін до діючих редакцій статей профільного законодавства України із поставленого питання та заміни деяких з них на нові редакції статей.

Головними проблемними аспектами є знеособлення особи творця (автора) в діючому профільному законодавстві України, особливо в аспекті створення службових об’єктів суміжних прав, а також необхідність уточнення осіб, що можуть звертатися за цивільно-правовим захистом у зв’язку з укладанням договорів у сфері розпоряджання майновими правами на об’єкти суміжних прав. Конституція України надає високі гарантії із захисту права інтелектуальної власності, а тому вирішення питання із знеособленим творцем (автором) є вкрай важливим та актуальним, оскільки має гармонізувати діючі норми профільного законодавства з Конституцією України.

Шляхом вирішення, що пропонує авторка роботи є пропозиція із зміни кута погляду на перелік об’єктів авторського права та початку віднесення до даного переліку об’єктів суміжних прав, оскільки тільки таким чином з’явиться творець (автор) і його права можна буде захистити, в тому числі і в цивільно-правовий спосіб. Авторка статті переконана в тому, що виплата заробітної плати, яка в собі поглинає авторську винагороду або навіть і того, і іншого аж ніяк не може виправдовувати знеособлення творця (автора), оскільки має бути і виплата заробітної плати, і виплата авторської винагороди, і визнання за творцем (автором) особистих немайнових прав, і визнання майнових прав. Тільки в такому разі, права творця (автора), а особливо службового об’єкту суміжних прав будуть дотримані.

Другим проблемним аспектом, що підіймає авторка статті у своїй роботі є питання пов’язане з необхідністю надання можливості із цивільно-правового захисту для осіб, що уклали договори із суб’єктами суміжних прав на використання їхніх майнових прав. В чому проблематика? Проблематика полягає у тому, що на сьогодні йде мова лише про осіб, що мають виключну ліцензію, хоча є й інші види за законодавством України, ліцензіара та особу, що має право на отримання частки винагороди за використання об’єкту суміжних прав. Авторка переконана в тому, що в контексті вищезазначеного аж ніяк не можна обмежуватися лише одним видом ліцензії, мають бути дотримані права всіх осіб, що укладають договори із суб’єктами суміжних прав щодо використання їхнього майнового права. На рахунок же отримувача частки винагороди, ним, на думку авторки, може бути лише суб’єкт суміжних прав.

Щодо положення діючого профільного законодавства щодо того, що ліцензіаром може бути інша уповноважена особа авторкою статті воно не поділяється. Так, дійсно, ліцензіар може, наприклад, видати довіреність на укладання того чи іншого договору від свого імені, але хіба особа, яка виступає за довіреністю після її видачі стає ліцензіаром..? Навряд чи. Тому, авторкою пропонується відповідні зміни до діючого законодавства України і в цих аспектах також.