КІБЕРБЕЗПЕКА МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО СУДНА: ПОНЯТТЯ, СКЛАДОВІ ТА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню кібербезпеки морського торговельного судна, розкриттю його сутності, ознак, основних складових, міжнародно-правового регулювання. У статті здійснено поглиблений аналіз поняття «кібербезпека морського торговельного судна», що виходить за межі суто технічного захисту й охоплює «забезпечення безперебійного, безпечного та надійного функціонування судна як цілісного технологічного комплексу в умовах постійних та зростаючих кіберзагроз». Для морського торговельного судна кібербезпека означає всебічний захист його критично важливих систем управління, до яких належать навігаційні, комунікаційні, двигунові, баластні, вантажні та інші бортові системи, від будь-якого несанкціонованого доступу, маніпуляцій, пошкодження або виведення з ладу, що може бути спричинене кібератаками.

Охарактеризовано ключові ознаки кібербезпеки, до яких віднесено системність, превентивність, динамічність та комплексність, що підкреслює необхідність багатовекторного підходу до захисту. Наприклад, системність вказує на те, що заходи захисту повинні бути інтегровані на всіх рівнях: від глобальних навігаційних систем до локальних бортових мереж, створюючи єдиний, взаємопов’язаний захисний контур. Динамічність відображає постійну еволюцію кіберзагроз, що вимагає безперервного оновлення методів і засобів захисту, щоб відповідати викликам кіберзлочинців.

Проаналізовано перелік об’єктів кібербезпеки згідно зі статтею 4 Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», до яких відносяться: конституційні права і свободи людини і громадянина; сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища; держава, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність; національні інтереси в усіх сферах життєдіяльності особи, суспільства та держави; а також об’єкти критичної інфраструктури, до яких, безумовно, належать морські торговельні судна, їхні бортові та наземні системи управління, порти й термінали, що забезпечують їхнє функціонування.

Детально розглянуто основні складові кібербезпеки морського торговельного судна, а саме: 1) захист інформаційних систем та мереж; 2) безпека операційних технологій (ОТ); 3) управління ризиками; 4) навчання та підвищення обізнаності екіпажу; 5) фізична безпека. Кожна з цих складових виступає невід’ємним елементом загальної системи захисту та вимагає специфічних заходів для забезпечення стабільної та надійної роботи. Особливу увагу приділено безпеці операційних технологій, що є критично важливою для запобігання втраті контролю над судном та уникненню серйозних аварій.

У статті проаналізовано міжнародно-правове регулювання кібербезпеки на морі, що знаходиться на стадії постійного розвитку. Вивчено роль Міжнародної морської організації (ІМО), Резолюції MSC.428(98), що пов’язана з управлінням морськими кіберризиками у системах управління безпекою, вплив її рекомендацій на держави, що приєдналися до цієї резолюції. Поряд із цим, акцентовано увагу на діяльності інших міжнародних інституцій та галузевих асоціацій, які сприяють розробці стандартів та найкращих практик.

Наголошено на тому, що морські торговельні судна, безумовно, належать до об’єктів критичної інфраструктури, що зумовлює їх особливий статус та необхідність першочергового захисту. У висновках підкреслено необхідність подальшої гармонізації міжнародного та національного законодавства, а також розробки більш детальних і обов’язкових норм для забезпечення стабільної та безпечної морської торгівлі.