ФАКТОРИ ПРИСКОРЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВОГО ПРАВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анотація

У статті розглянуто фактори прискорення трансформації фінансового права в сучасних умовах. Звертається увага, що фінансове право як галузь публічного права, що регулює суспільні відносини щодо формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів, переживає період фундаментальної трансформації. До ключових факторів прискорення змін належать: глибока інтеграція та дерегуляція фінансових ринків, розвиток цифрових технологій (FinTech, RegTech, SupTech), посилення впливу міжнародних стандартів пруденційного нагляду та фінансової безпеки (AML/ CFT), а також періодичні системні кризи та макроекономічна нестабільність.

Зазначено, що науковий аналіз цих факторів стикається з низкою методологічних та концептуальних викликів. По-перше, це проблема нелінійної взаємодії та синергії трансформаційних детермінантів (глобалізація, цифровізація тощо), що ускладнює ізоляцію впливу окремого чинника. По-друге, гострою залишається структурна асинхронність між динамікою інновацій (наприклад, блокчейн, криптоактиви) та правотворчим процесом, що веде до регуляторного вакууму. По-третє, для України особливо актуальною є проблема багаторівневої гармонізації законодавства в умовах євроінтеграції та імплементації acquis communautaire ЄС. По-четверте, існує фрагментарність наукового дискурсу, що потребує комплексного міждисциплінарного підходу.

За результатами дослідження виокремлено основні чинники прискорення трансформації фінансового права: цифровізація суспільства; макроекономічна нестабільність; інтеграція ESG-принципів; високий розмір державного боргу України. Зазначено, що цифровізація трансформує фінансове право, породжуючи нові явища (криптоактиви тощо), які не відповідають класичним правовим конструкціям. Це потребує адаптації його інститутів до електронних платіжних систем, державних реєстрів та інноваційних інструментів. Глобалізація фінансових ринків зумовлює необхідність гармонізації національних прав із міжнародними стандартами (наприклад, FATF, Базельські угоди, директиви ЄС) і породжує виклики, зокрема у сфері протидії відмиванню коштів. Інтеграція ESG-принципів може стати чинником глибинної трансформації через розширення предмета регулювання, формування нових інструментів та посилення прозорості. Макроекономічна нестабільність і високий державний борг прискорюють зміни, змушуючи розробляти антикризові інструменти, реформувати бюджетне й податкове право та вдосконалювати управління боргом. Запропоновано рекомендації для законодавчої політики, спрямованої на підвищення ефективності й адаптивності фінансово-правового регулювання.