ЗНАЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО ІНТЕРЕСУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРИНЦИПУ ПРОПОРЦІЙНОСТІ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ПРАВІ

Автор(и)

  • І. Е. Берестова провідний науковий співробітник відділу організації наукової роботи Національної академії внутрішніх справ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2018.31.143450

Ключові слова:

цивільне судочинство, принцип пропорційності, публічний інтерес, баланс інтересів, втручання у мирне володіння майном, предмет судового захисту

Анотація

Стаття присвячена дослідженню значення публічного інтересу у принципі пропорційності в цивільному судочинстві. Доведено, що врахування публічного інтересу є обов’язковим при оцінці суддею справедливого (розумного) балансу в питанні втручання держави у мирне володіння майном, права власності, свободу слова тощо. При цьому обґрунтовується, що суддя завжди має співставляти, порівнювати (враховувати) наявність приватного інтересу. Публічний інтерес в цивільному судочинстві обов’язково має враховуватися суддею у тих справах, фактичні обставини яких це вимагають.

Посилання

Васильева С. В. Отражение публичных и частных интересов в решениях Конституционного Суда Российской Федерации. Интерес в публичном и частном праве : сб. ст. М., 2002. С. 36-44.

Венедіктова І. В. Захист охоронюваних законом інтересів у цивільному праві : дис. … д-ра юрид. наук. Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2013., 430 c.

Вінник О. М. Теоретичні аспекти правового забезпечення реалізації публічних і приватних інтересів в господарських товариствах : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.04. КНУ імені Тараса Шевченка. К., 2004. 631 с.

Головатий С. Верховенство права : монографія ; у 3 кн. / С. Головатий. – К. : Фенікс, 2006. – Книга 2. Верховенство права: від доктрини до принципу. – с. 625–1276.

Європейська процедура вирішення дрібних спорів (Регламент ЄС) № 861/2007 Європейського парламенту та Ради від 11 липня 2007 р. про запровадження Європейської процедури вирішення дрібних спорів. // Ізарова І.О. Науково-практичний коментар до цивільного процесуального законодавства Європейського Союзу: перші загальноєвропейські процедури розгляду і вирішення цивільних та комерційних справ транскордонного характеру – видачі Європейського судового наказу й вирішення дрібних спорів. Частина 1. / Ізарова І. О. ; пер. З англ.. І. О. Ізарової, А. В. Сизової. Київ. : ДАкор, 2016. 308 с.

Євтушок Ю. О. Принцип пропорційності як необхідна складова верховенства права. Дис….канд. юрид. наук. К. 2015. 214 с. С. 51.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13; № 32.

Курбатов А. Я. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании предпринимательской деятельности. М., 2001. 212 с. Майданик Р. А. Розвиток приватного права України: монографія. Київ. Алерта, 2016. 226 с.

Максимов И. В. «Соразмерность» как общеправовая категория. Вестник Саратовской государственной академии. № 2.(84). 2012. С. 163–169.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року // Юридичний вісник України. – 2000. – № 49.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2002. – № 2.

Погребняк С. П. Основоположні принципи права : дис. … д-ра юрид. наук. : 12.00.01. Харків. 2009. 433 с.

Протокол № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних собод людини. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_535.

Протокол № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 16 вересня 1963 року // Офіційний вісник України. – 2006. – № 32. – Ст. 2373.

Рабінович С. П. Особливості тлумачення юридичних норм щодо прав людини (за матеріалами практики Європейського Суду з прав людини). Академія правових наук України ; НДІ держ. буд-ва та місцевого самоврядування. Л. : Астрон, 2004. 171 с. (Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина. Серія I. Дослідження та реферати. Вип. 5).

Решетникова И. В. Доказательственное право Англии и США. Екатеринбург: Издво УрГЮА, 1997. С. 161.

Романюк Я. М. Проблеми застосування цивільно-правових норм у цивільному судочинстві України. Дис… докт. юрид. наук. К. 2017. 518 с.

С. Рісhera1 and A.D. Olinga. La theorie de la marge d’appreciation dans la jurisprudence recente de la Cour europeenne des droits de I’homme (1995).

Шевчук С. В. Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні. К. : Реферат, 2007. 640 с.

Шевчук С. Порівняльне прецеденте право з прав людини. К. 2002. 344 с.

Ярошенко І. Принцип пропорційності у цивільному процесуальному праві: забезпечення балансу публічного і приватного інтересів. Право України. 2017. № 8. С. 21-25.

Emiliou N. The Principle of Proportionality in European Law: A Comparative Study. London: Kluwer Law International, 1996.

Handyside v. United Kingdom (1976) from 7 December 1976. Сайт. https://hudoc.echr. coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=001-57499&filename=001.

Jacobs, The «Limitation Clauses» of the European Convention on Human Rights // The Limitation Of Human Rights In Comparative Constitutional Law / Armand L. C, De Mestral et al., ed. — Cowansville, Qc: Les Editions Yvon Blais Inc., 1986. – P. 31.

R. v. Oakes II Supreme Court Reports. 1986. Vol. 1. P. 103., 139.

Regina v. Secretary of State for the Home Dep’t ex parte Brind, [1990] 2 W.L.R. 787, 803 (C.A. 1989) (per Donaldson, M.R.).

Schwarze J. European Administrative Law. London: Sweet and Maxwell, 1992. P. 687.

Tridіmas T. The General Principles of EC Law Oxford: Oxford University Press, 1999. P. 89.

Trіdіmas T. The Principle of Proportionality in Community Law: From the Rule of Law to Market Integration // The Irish Jurist. 1996. Vol. 31. P. 83.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-02

Номер

№ 31 (2018)

Розділ

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО І ПРОЦЕС

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Правова держава

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).