ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ ЯК ОБСТАВИНИ НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ

Автор(и)

  • Д. Ф. Кононенко Національний університет «Одеська юридична академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2019.33.162035

Ключові слова:

економічні санкції, обставини непереборної сили, форс-мажор, форс-мажорні застереження, договірна відповідальність, марність договору.

Анотація

В статті розглядаються зовнішньоекономічні санкції крізь призму порівняльно-правового аналізу реалізованих у різних правових системах, міжнародному приватному праві підходів до непереборної сили на предмет можливого визнання рестрикцій в міжнародній торгівлі як обставин, що звільняють від відповідальності за порушення договірних зобов’язань.

Посилання

Новицкий И. Б. Римское право. Москва: «ТЕИС», 1997. 245 с.

Белов А. П. Освобождение от ответственности за нарушение внешнеторговой сделки. Право и экономика. 1999. № 11. C. 57-64.

Булеков М. Непреодолимая сила: сферы применения. Хозяйство и право. 2015. № 3. С. 114-128.

Трояновський О. В. Договірні умови про звільнення від відповідальності за порушення міжнародного комерційного контракту. Юридичний журнал. 2011. № 10. С. 65-72.

Примак В. Д. Непереборна сила як обставина, що звільняє від цивільно-правової відповідальності: порівняльно-правовий вимір. Приватне право і підприємництво. 2016. Вип. 16. С. 64-68.

Вилкова Н. Совпадает ли форс-мажорная оговорка контракта с понятием форс-мажора? Хозяйство и право. 2008. № 4. C. 48-55.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-02

Номер

№ 33 (2019)

Розділ

МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Правова держава

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).