ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ERGA OMNES В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ: ДО ПИТАННЯ ПРО СПОСОБИ

Автор(и)

  • О. О. Нігреєва Одеський національній університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2019.35.181337

Ключові слова:

зобов’язання erga omnes, забезпечення виконання зобов’язань, способи забезпечення, невійськові контрзаходи, військові контрзаходи, Рада Безпеки ООН.

Анотація

Статтю присвячено забезпеченню виконання зобов’язань erga omnes в міжнародному праві. Наразі це питання привертає все більше уваги представників науки міжнародного права в світі, чого, на жаль, поки що не можна сказати про Україну. Актуальність теми дослідження є значною у зв’язку з необхідністю захисту спільних інтересів і цінностей людства, зокрема тих, які можуть виступати предметом зобов’язань erga omnes.
На сучасному етапі стало очевидним, що ефективний захист таких цінностей і інтересів може бути гарантований тільки спільними зусиллями всіх держав або краще всього світового співтовариства у цілому. Концепція зобов’язань erga omnes надає нам саме таку можливість, оскільки держави в будь-якому випадку зобов’язані виконувати ці зобов’язання перед міжнародною спільнотою, а їх порушення дозволяє всім державам вживати заходів для захисту.
Іншим важливим питанням є припустимість різних способів забезпечення виконання зобов’язань erga omnes, що пропонуються вченими останнім часом. Деякі з них, наприклад, військові контрзаходи, є досить спірними. Крім того, поява великої кількості способів забезпечення в публікаціях вчених вимагає їх систематизації. У зв’язку з цим в статті вивчено наукові підходи до проблеми забезпечення виконання зобов’язань erga omnes, виявлено та систематизовано різні способи забезпечення, проаналізовано можливість застосування в цьому процесі невійськових і військових контрзаходів.
Способи, що пропонуються різними вченими, можуть бути умовно поділені на ті, які можуть застосовуватися державою самостійно, та ті, які можуть застосовуватися окремою групою держав і навіть міжнародною спільнотою в цілому. Крім того, можна розділити ці способи на судові та позасудові, превентивні і ті, які застосовуються в разі порушення зобов’язань.
Група способів забезпечення, які держави можуть використовувати індивідуально, включає контрзаходи, застосування універсальної юрисдикції та звернення до міжнародних судів (Міжнародний Суд ООН і спеціалізовані суди). Що стосується групових заходів щодо забезпечення виконання зобов’язань erga omnes, вони включають ряд запобіжних механізмів порушення таких зобов’язань, включаючи: системи повідомлення, інспекцій, перевірок та розслідування та процедури подання та розгляду скарг.
Використання контрзаходів в процесі забезпечення зобов’язань є досить спірним. Коли мова йде про серйозні порушення зобов’язань erga omnes, особливо тих, які закріплені в нормах jus cogens, застосування невійськових (головним чином економічних) контрзаходів припускається практично одноголосно. Однак застосування військових контрзаходів викликає серйозні заперечення і, якщо і припускати можливість цього, може бути реалізовано тільки за рішенням міжнародного співтовариства в цілому.
Багато питань, що стосуються забезпечення виконання відповідних зобов’язань та, зокрема, питання застосування сили з цією метою, могли б бути вирішені в разі існування міжнародної організації, яка б була здатна певною мірою систематизувати неоднорідну практику в галузі, стимулювати розвиток концепції зобов’язань erga omnes і нести відповідальність за їх виконання. Схоже, що такі функції могла б виконувати ООН, особливо з урахуванням того, що зміни в роботі Ради Безпеки, що мали місце протягом останніх десятиліть, обумовлюють необхідність саме для неї виконувати ці функції.

Посилання

De Wet, Erika. Invoking Obligations Erga Omnes in the Twenty-First Century: Progressive Developments since Barcelona Traction // South African Yearbook of International law. − 2013. − № 37. − Available at: https://ssrn.com/abstract=2629560

Longobardo, Marco. Genocide, Obligations Erga Omnes, and the Responsibility to Protect: Remarks on a Complex Convergence // The International Journal of Human Rights. − 2015. − 19(8). − Pp. 1199−1212. − Retrieved from: www.tandfonline.com/eprint/qS5CUGgpdRCJZrKU6wye/full

Камінський І. І. Правомірне застосування незбройної сили: концептуальні основи // Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. − 2018. − Вип. 1 (81). − С. 23−32.

Андрієнко О. Окремі міжнародно-правові аспекти застосування державами сили в односторонньому порядку з метою захисту прав людини [Electronic Source] // Visegrad Journal on Human Rights. − 2018. − Volume 1. − Available at: http://vjhr.sk/archive/2018_1/part_1/1.pdf

Picone, Paolo. Obblighi «erga omnes» e uso della forza. − Napoli: Editoriale Scientifica, 2017. − 691 p.

Zemanek, Karl. New Trends in the Enforcement of Erga Omnes Obligations [Electronic Source] // Max Planck Yearbook of United Nations Law. − 2000. − №4 (1). − P. 1−52. − Available at: https://doi.org/10.1163/187574100X00016

Коптєва О. О. Зобов’язання erga omnes у системі міжнародно-правових зобов’язань: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Коптєва Олена Олександрівна ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. − К., 2013. − 20 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-22

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО