ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК «ЖИВЕ ПРАВО» ТА КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО НА ЖИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2411-2054.2019.35.181338Ключові слова:
прецедент, джерело права, судова практика, біоетика, право на життя, stare decisis.Анотація
Cтаття присвячена дослідженню джерел міжнародного права, розвитку практики Європейського суду з прав людини, яку називають «живим правом» та проблемі відсутності розвитку його ж практики з питань захисту життя в галузі біоетики. Робиться висновок, що судова практика діє в конвенційних рамках, і є «живим», тобто реально існуючим правом. Дотримання Судом принципу stare decisis обмежує занадто динамічне тлумачення Конвенції і виступає своєрідним механізмом стримувань і противаг в практиці ЄСПЛ: stare decisis обмежує динамічне тлумачення, а останнє не дає йому жорстко стати на позиціях своїх прецедентів. Право на життя захищається Конституцією України від народження, а значить, розширене тлумачення ст. 2 Конвенції 1950, яким би встановлювався інший момент початку захисту життя прямо конкурував би з її нормами.
Посилання
Mazur, M.V., Tagiev S.R., & Benitsky A.S. (2006). Interpretation and application of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms by the European Court of Human Rights and the Courts of Ukraine. Lugansk: RVV [in Ukrainian].
Against torture. (2007). European mechanisms for the prevention of torture and ill-treatment. Kharkiv: Prava liudyny [in Ukrainian].
Protocol No. 14. (2006). Practice of Europe. Human rights courts. Decision. Comments [in Ukrainian].
Protocole No. 14. (2006). Practice of Europe. Human rights courts. Decision. Comments
Shevchuk, S. (2007). Judicial lawmaking: world experience and perspectives in Ukraine. Kyiv: Referat [in Ukrainian].
Marchenko, M.N. (2007). Judicial lawmaking and judicial law. Moscow: TK Velby, Prospekt [in Russian].
Kononenko, V. P., (2019). Settlement of territorial disputes by the international court of the United Nations: theory and practice. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Kyryliuk O. V., (2017). International legal support for the development of a global information society. Doctor’s thesis. Kyiv: KNU [in Ukrainian].
Zabara I.M., (2017). International Law: Towards a Definition of Legal Phenomenon (Theoretical Aspects). Almanakh mizhnarodnoho prava, 15, 4-11 [in Ukrainian].
Kononenko, V. P., (2018). Settlement of territorial disputes by the International Court of Justice. Kyiv: KNU [in Ukrainian].
Kononenko, V.P. (2009). Zvicha’s nature of the precedent nature of the decision of the European Court of Human Rights. Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Ostrovska, B.V. (2017). Practice of the European Court of Human Rights to Preserve the Right to Life at Organic Feeding. Kyiv: Yurydychna dumka [in Ukrainian].
Catalog of Legal Positions of the Constitutional Court of Ukraine (1997-2018). Retrieved from: http://ccu.gov.ua/storinka-knygy/421-prav-na-zhyttya
Ostrovska, B. V. (2017). Bioethical aspects of ratio between reproductive rights of a human being and his right to life in the process of using assisted reproductive technologies. European Political and Law Discourse.
Ostrovskaya, B.V. (2016). The human right to life from its birth in the context of law and morality. Filosofski ta metodolohichni problemy prava, 2, 140-149 [in Ukrainian].
Romanovsky, G.B. (2016). The beginning of a person’s life in criminal law. Kryminolohicheskyi zhurnal OGUEP, 3(21), 43-49 [in Russian].
Popov, A.N. (2001). Offenses against the person under extenuating circumstances. St. Petersburg : Yuryd. tsentr Press [in Russian].
Kovler, A. I. (2002). Anthropology of law: Textbook for universities. Moscow: Norma [in Russian].
Ostrovska, B.V. (2017). The right to life of an individual: biological aspects of the evolution of human rights. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 4, 275-284 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).