ДОПИТ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ЕКСПЕРТА ЯК СПОСІБ ОЦІНКИ ДОСТОВІРНОСТІ І ОБҐРУНТОВАНОСТІ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТИЗИ

Автор(и)

  • І. О. Бєльчіков Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна
  • О. Г. Хріщева Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2411-2054.2019.36.184872

Ключові слова:

експерт, судово-медичний експерт, експертиза, висновок експерта, допит

Анотація

Статтю присвячено аналізу особливостей допиту судово-медичного експерта. Актуальність обраної теми зумовлюється тим, що незважаючи на достатню кількість робіт, присвячених зазначеній темі, на сьогоднішній день відсутня одноманітна позиція серед науковців та практичних працівників щодо процедури допиту судово-медичного експерта та критеріїв, які визначають достовірність його висновку. Використовуються системний, аналітичний, порівняльно-історичний, формально-юридичний методи дослідження допиту судово-медичного експерта. В межах роботи проаналізовано оцінювання слідчим та судом достовірності висновку судово-медичного експерта шляхом проведення допиту, встановлено важливість допиту експерта для процесу доказування у кримінальному провадженні. У даній статті здійснена спроба вирішити цю проблему та виокремити особливості допиту судово-медичного експерта та сформувати основні критерії визначення достовірності експертного висновку.

Посилання

Tagayev N.N. (2003). Forensic medicine. Kharkiv: Fact. [in Russian].

Instruction on conducting forensic examination, approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine №6 (2005, January 17). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

The Criminal Procedure Code of Ukraine (2012, April 13). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

Belkin A.R. (1999). Theory of evidence: scientific and methodological manual. Moscva: Norma. [in Russian].

Moiseev O.M. (2011). Expert Technology: Theory of Formation and Practice of Recognition: Monograph. Kharkiv: Apostille [in Ukrainian].

Titov A.N., Tyutyunnik T.V. (2013). Some aspects of the interrogation of an expert in criminal proceedings. Scientific notes of the Tauride National University of Vernadsky, 26 (65). [in Russian].

Decision of the Judicial Board on Criminal Cases of the Supreme Court of Ukraine dated (2001, March 06). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

Arocker L.E. (1969). Tactics and ethics of judicial interrogation. M.: Legal Literature.

Selina E.V. (2003). Proving using special knowledge in criminal cases. Moscva: Yurlitinform. [in Russian].

Panko N. A. (2013). Interrogation of an expert in court as a means of assessing his conclusion. Chronicle of Kyiv University of Law, 1 [in Ukrainian].

Butyrin A.U., Trifonova Z.V. (2017). Ensuring the reliability of conclusions in the expert’s opinion during the production of forensic construction.The theory and practice of forensic examination, 12 (3). [in Russian].

Moiseev O.M. (2009). The procedural significance of the expert’s interrogation. Theory and Practice of Forensic Expertise and Forensics. Law, 9 [in Ukrainian].

Grishin A.V. (2015). Interrogations experts in court. Eurasian advocacy, 1. [in Russian].

Chekotilo V.I. (2015). Separate questions of the expert’s interrogation during the pre-trial investigation. Our right, 4 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-25

Номер

№ 36 (2019)

Розділ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО І ПРОЦЕС

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).